За червень росіяни атакували в Україні близько 100 автозаправок. Навіщо і які наслідки?

Росія вперше за понад чотири роки повномасштабної війни почала цілеспрямовано атакувати АЗС в Україні, заявив маркетинг-директор БРСМ-Нафта Олександр Мельничук.

За його даними, за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 автозаправних станцій різних мереж, зокрема мережа БРСМ-Нафта зазнала вісім прильотів. СЕО WOG Андрій Пивоварський писав, що за травень і червень через російські удари згоріло понад 150 автозаправних комплексів. Майже щотижня атак зазнають нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури.

Упродовж 3–6 липня росіяни завдали ударів по автозаправках SOCAR, OKKO, WOG, БРСМ, BVS і Marshal у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях.

Третього липня атакували чотири автозаправки на Сумщині, зокрема у Сумах атакували одну станцію двічі, й через повторний удар загинув правцівник станції, ще чотирьох шпиталізували у тяжкому стані.

Голова обласної військової адміністрації Олег Григоров днями закликав жителів області тимчасово утриматися від відвідування АЗС та не перебувати поблизу без нагальної потреби. Але наступного дня повідомив, що АЗС в області працюють, і пального вистачає.

Радник міністра оборони Сергій «Флеш» вважає, що ворог знищує заправки у прифронтових областях «у відповідь на наші атаки їхніх логістичних об’єктів».

На відміну від Росії, в Україні військова техніка не заправляється на цивільних АЗС. Українська армія працює через польові склади, паливозаправники та військові бази постачання. Тож російські атаки на заправки передусім спрямовані на тероризування цивільних.

«Для росіян АЗС — це легка ціль, — додає засновник благодійної організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний. — До того ж розміщення АЗС теж загальновідоме: на сайтах заправок чи на мапі».

Військовий експерт і голова ради резервістів сухопутних військ Іван Тимочко називає ці атаки «дрібними терористичними актами», адже роздрібна мережа заправок для противника є доволі проблемною: витрачати дороговартісну ракету на кожну АЗС вони не можуть, запускати дрони теж дорого і малоефективно. 

Водночас учасники ринку вважають, що ці удари не призведуть до дефіциту пального, хоча й вплинуть на його вартість.

«У росії після ударів виникають черги на заправках, дефіцит пального в окремих регіонах і перебої з постачанням. В Україні ж таких проблем немає, — заявляє Пивоварський. — Причина — диверсифікований паливний ринок. У нас десятки постачальників, різні маршрути імпорту, конкуренція та розгалужена логістика. Якщо випадає одна ланка, її підстраховують інші.

«Кримська схема працювала тому, що півострів має два в’їзди. Перекрити — і готово. Україна — це тисячі кілометрів доріг, сотні маршрутів постачання. Якщо закривається АЗС — пальне негайно починає відпускатися з бензовозів напряму споживачу. Відстежити тисячі одиниць рухомого складу по тисячах маршрутів фізично неможливо», — додає Мельничук.