Крафтове мило та косметика ручної роботи: чи знищать їх нові вимоги?

Українці підписують петицію з проханням переглянути закон про нові вимоги до виробників косметики, які, як побоюються, унеможливлять роботу багатьох крафтових майстрів.

В Україні запроваджено новий технічний регламент на косметичну продукцію, який має на меті наблизити стандарти до євросоюзівських. Від 3 серпня кожен виробник муситиме проходити повну процедуру оцінки безпечності — нотифікацію; вимоги до виробництва стають значно суворішими; перелік заборонених речовин у складі збільшується майже в чотири рази. Штраф за порушення становитиме від 51 тисячі гривень за кожну рецептуру.

Під дію нових норм підпадає, зокрема, й так званий «розпив» парфумів: парфумерні клуби, учасники яких діляться з відливантами з флакона. Будь-яке переливання оригінального парфуму в іншу ємність вважатиметься модифікацією косметичного продукту.

Низка невеликих виробників уже розпродали продукцію та заявили про закриття. Серед них — домашня майстерня Pumpkin Family, яка виготовляла мило та тверді шампуні.

«Дівчата, які варили мило вдома і продавали на фестивалях, вимоги сертифікації не пройдуть, їх навіть не допустять до перевірки рецептури. У кожного миловара має бути комерційне приміщення з різними виходами, окремими стерильними зонами для кожного процесу, вимоги як до виготовлення ліків. Абсолютно очевидно, що крафтярі пролітають», — пише письменниця Тамара Горіха Зерня.

За її даними, лобістом прийняття регламенту була велика міжнародна компанія-монополіст.

«Для невеликих українських майстерень це означає значні витрати, складні процедури та ризик того, що багато виробників просто не зможуть продовжувати свою роботу», — вважає майстерня крафтового мила Savonnierka.

«Нові умови нотифікації — це не просто “ще трохи документів”. Це вагон документації на кожен засіб, на кожен складник, на кожен формат тари. Щоб ви просто відчули масштаб: 20 листів документації на 5 видів тари. І так — майже в усьому. Якщо для великого виробництва, де є окремі відділи на паперову роботу, це ще більш-менш реально, то для крафтових українських брендів це виглядає як справжнє випробування», — пише виробник доглядової косметики Alanakosmetiks. — Ми вже зараз розуміємо, що будемо змушені скоротити асортимент приблизно на 50–60%».

Філософиня Тамара Злобіна наводить як приклад наслідки обмежень на продаж домашньої продукції в Іспанії, де місцевих виробників витісняють великі корпорації. На цю тему читайте також наш матеріал Іспанські та каталонські традиційні ринки деградують. Що відбувається?

Петиція наразі зібрала понад 11 тисяч підписів із 25 тисяч необхідних. У ній наголошується, що вже зараз через високу вартість сертифікатів та досліджень масово скорочується асортимент українських косметичних брендів, деякі з них припиняють своє існування. Підписанти просять відтермінувати введення техрегламенту в дію та доопрацювати його.

Водночас Кабмін 13 червня опублікував зміни до техрегламенту, які відсувають обов’язкову нотифікацію до 3 серпня 2030 року. Оновлено переліки заборонених і дозволених речовин.

Міністерство охорони здоровʼя запустило громадське обговорення техрегламенту, яке триватиме до кінця цього місяця.