В Китаї вже 90 млн порожніх помешкань – на 30 млн більше, ніж у 2020 році

Китай переживає вже п’яту поспіль кризу на ринку нерухомості, через яку в країні утворився порожній житловий фонд – приблизно 90 мільйонів незаселених або недобудованих помешкань.

Аналітики все ще сперечаються про те, коли завершиться цей спад. Буквально торік у «Хмарочосі» вийшов матеріал, де мова була про 60 мільйонів помешкань у 2020 році року. А отже кількість таких поселень лише збільшується. Подібні проєкти продовжують привертати увагу медіа.

Зокрема місяць тому, на каналі присвяченому масштабним будівельним проєктам, вийшов матеріал про Сюн’ань, який є сучасним прикладом «міста-привида». Його звели за 100 кілометрів на південь від Пекіна із розрахунком на п’ять мільйонів мешканців, проте його вулиці й парки досі виглядають порожніми.

Будівництво Сюн’аня супроводжувалося колосальними інвестиціями державного капіталу, які вже перевищили 15 мільярдів доларів США. Місто спроєктували унікальним чином, розділивши на три рівні. Місто під землею складається з високотехнологічної мережі комунікаційних тунелів для води, газу, електрики та зв’язку, які патрулюють спеціальні роботи. Місто на поверхні включає житлові квартали, магазини та офіси, збудовані за принципом 15-хвилинної доступності, де все необхідне для життя розташоване неподалік від дому. Там курсують самохідні автобуси, а велика кількість зелених зон та водних артерій займають 70% території. Місто над хмарами є найфутуристичнішою частиною проєкту — це цифровий двійник фізичного міста, який отримує дані з датчиків на будинках та вулицях, аналізує ситуацію в реальному часі й автоматично розраховує найкращі алгоритми дій для екстрених служб чи комунальників. Але все одно воно порожнє.

Хоча сама влада вважає що це частина стратегії. Такі міста зводять наперед, очікуючи майбутній попит і намагаючись розвантажити надмірно заповнені й загазовані великі міста на кшталт Пекіна.

Але поки влада вбачає у цьому довгострокову стратегію, молоді фахівці та місцеві масово скаржаться на відсутність роботи. У футуристичному місті банально немає де заробляти гроші.

Те, що справа у кризі, а не у довгостроковій перспективі, підтверджує ситуація в інших містах.

Та річ не у тому, що нові міста погані чи непотрібні, а в тому, що країна зіткнулася з глибокою кризою на ринку нерухомості. Колись будівельні компанії масово брали величезні кредити та зводили житло наперед, але зараз економіка гальмує, населення старішає, а грошей у людей стає дедалі менше. Через це компанії-гіганти масово банкрутують, залишаючи мільйони квартир недобудованими або пустими.

Фактично ринок нерухомості хитається. Так, днями один з блогерів-інвесторів у нерухомість Грехем Стефан повідомив, що ринок вже фактично обвалився.

За його словами, за останні роки ринок втратив близько 18 трильйонів доларів, повністю звівши нанівець 20 років зростання, а ціни на житло падають уже 35 місяців поспіль. Головна проблема полягає в тому, що для китайських родин нерухомість була не просто житлом, а єдиним надійним місцем для зберігання заощаджень — у неї було вкладено 70% загального багатства домогосподарств.

Коли держава різко перекрила доступ до дешевих кредитів для забудовників через політику «трьох червоних ліній» (фінансових обмежень, які забороняли будівельним компаніям нарощувати борги понад нормативи), сектор посипався: мільйони людей залишилися платити іпотеку за недобудовані квартири, а проєкти зупинилися через брак фінансування.

Щоб зупинити цей обвал, уряд почав запроваджувати нові кроки та скасовувати колишні суворі обмеження. Зокрема, влада відмовилася від жорсткої політики «трьох червоних ліній», яка колись обмежувала кредити для забудовників, і дозволила банкам продовжувати терміни позик для спеціальних житлових проєктів. Також раніше урядовці знижували вимоги до початкових внесків, зменшували іпотечні ставки та скасовували обмеження на купівлю житла в нецентральних районах великих міст