«Реалізовані на користь індустріалізації». У Києво-Печерській лаврі розповіли, як Царські врата з храмів комплексу опинились в лондонському музеї

Національний заповідник Києво-Печерської лаври опублікував історію про те, як склалася доля Царських врат. Радянська влада зняла їх з іконостасу понад 100 років тому і далі вони зникли.

Царські врата були створені у Києві в 1784 році. Їх виготовили майстри Григорій Чижевський та Олексій Іщенко на замовлення лаврського архімандрита Зосими Валкевича. Вони тривалий час прикрашали іконостаси двох храмів Києво-Печерської лаври.

Проте радянська влада їх демонтувала і наприкінці 1920-х років лаврські святині опинилися в музейних фондах, а вже за кілька років їхній слід у Києві загубився. Архівні інвентарні книги 1926 та 1929 років фіксують, що вони надійшли до музею, але згодом на сторінках з’являються загадкові позначки олівцем: «Госбанк» та «Інтурист». Жодних офіційних документів про передачу чи продаж пам’яток радянській владі досі не знайдено, що дає підстави припустити їхню примусову «реалізацію на користь індустріалізації».

Надалі згадка про них з’явилася аж у 1935 році, цього разу в Берліні, у галереї J&S Goldschmidt. Там обидві пари врат придбав американський видавець та колекціонер Вільям Рендольф Герст. З Німеччини реліквії відправилися за океан, до його каліфорнійського маєтку в Сан-Сімеоні.

Попри величезну мистецьку цінність, ціна купівлі була низькою: вона ледь перевищувала вартість срібла, використаного для їх виготовлення. Після смерті Герста врата знову повернулися на лондонський артринок, де змінили кількох власників, поки у 1972 та 1973 роках Розалінда та Артур Гілберти не викупили їх порізно, знову поєднавши в одному зібранні.

Сьогодні ці Царські врата є частиною колекції золота та срібла Гілбертів у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Попри майже століття поневірянь, їхнє українське походження було доведене завдяки багаторічним дослідженням архівних документів та світлин. Музей 50 років вважав, що врата подарувала Катерина ІІ на честь анексії Криму, – і саме лаврські музейники це спростували.

Додамо, що з 14 вересня 2026 року в Музеї Вікторії та Альберта розпочнеться виставка «Sacred Treasures from Kyiv», на якій вперше представлять унікальну колекцію з семи сакральних артефактів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Серед експонатів – ікона, срібне окладене Євангеліє, дискос та срібно-позолочена чаша із зображенням Розп’яття. Ці шедеври, створені київськими золотарями часів бароко, демонструють високу майстерність українського мистецтва XVIII століття.

Виставка є результатом багаторічної співпраці між Києво-Печерською лаврою та Музеєм Вікторії та Альберта, яка була зосереджена на дослідженні походження цих врат.

Києво-Печерська лавра давно перебуває під загрозою: ще у 2023 році ЮНЕСКО рекомендувала внести її та Софію Київську до списку світової спадщини в небезпеці. У ніч на 15 червня 2026 року російська атака пошкодила дах Успенського собору, на території заповідника постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, а до 21 червня фахівці закрили 70% пробитого даху.

Втрати від війни накладаються на давніші: минулого року ЮНЕСКО запустило віртуальний музей 600 викрадених культурних об’єктів, щоб привернути увагу до незаконної торгівлі спадщиною.