Журналісти ZAXID.NET розпитали в кандидата біологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту екології Карпат НАН України Оксани Марискевич, чому наразі країна переживає період аномального маловоддя.
На багатьох ділянках фіксують мінімальні показники за останні десятиліття, а подекуди б’ються історичні рекорди. Найскладніша ситуація наразі у басейні Дунаю.
За даними Українського гідрометеорологічного центру, серпень видався надзвичайно сухим. Зокрема, на Одещині біля Рені рівень води в Дунаї опустився на 14 см нижче умовного нуля, за яким стежать гідрологи. Цей показник став абсолютним антирекордом за останні 50 років.
Нагадаємо, що через маловоддя на Дунаї в Румунії навіть зупиняли атомні реактори. Наразі на території України замість повноцінного потоку річка тримається лише на 38–43% від своєї звичної сили.
Ситуація з Дунаєм здебільшого зумовлена змінами клімату. Крім того, критично зменшилася кількість снігу взимку, який традиційно підтримував повноводність річок. Також страждають і ріки на заході, зокрема на Закарпатті, Львівщині та Прикарпатті.
Ці ріки дуже страждають через відсутність снігу. Особливо це відчутно в гірських регіонах, звідки беруть початок Дністер, Прут, Тиса, Стрий та Черемош.
Та причини пов’язані не лише з кліматом. Ліси вирубують без жодного системного підходу, береги хаотично забудовують, у воду зливають брудні стоки, а русла бетонують, знищуючи природні заплави.
Ситуацію загострюють і порушення законів, наприклад, коли біля самих водойм орають поля, через що гинуть екосистеми, зникають природні фільтри, а вода забруднюється.
На цьому тлі додаткову загрозу несе енергетичне лобі, яке знову просуває ідею будівництва міні-ГЕС у Карпатах, зокрема на річках Стрий та Черемош. Додамо, що наприкінці червня ТОВ «Косівгідроенерго» відмовили у будівництві ГЕС на Черемоші.
Також, на жаль, в Україні колись випрямляли природні потоки. Через це країна безповоротно втратила вже близько 20 тисяч малих річок. І хоча перші кроки до виправлення ситуації вже робляться, єдиного чіткого державного плану з порятунку та відновлення зниклих водойм у нас досі немає.
Водночас у Європі давно повертають рікам природний вигляд. Замість випрямлених каналів річкам знову роблять звивисті русла, відновлюють заплави та висаджують рослинність уздовж берегів, щоб вода не збігала миттєво, а затримувалася в ґрунті.
Оксана Марискевич підкреслює, що якщо ігнорувати ситуацію, наслідки будуть катастрофічними.
Маловоддя накривало Україну поступово: наприкінці липня 2026 року Одеська міськрада закликала економити питну воду через критичний рівень Дністра, і вже тоді в Укргідрометцентрі попереджали, що через зміни клімату звичайна літня межень дедалі частіше переростає в гідрологічну посуху.
Дунай обмілів настільки, що 3 серпня 2026 року Угорщина вперше за 44 роки зупинила АЕС «Пакш», а румунська армія підірвала берег каналу Бала, щоб додати води для охолодження «Чернаводи». Проблема давніша за спеку: за звітом WWF, за останні 150 років на Дунаї знищили понад 80% водно-болотних угідь – передусім через греблі, регулювання течії та судноплавство.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 26 днів. За цей час ми опублікували 29633 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?