У Чернівцях знайшли та розібрали по шматках гіпсове панно. Містяни досі сперечаються про його цінність

У центрі Чернівців під час будівельних робіт на місці знесеного гастронома «Берізка» виявили радянське рельєфне панно. 28 серпня його демонтували, так і не дійшовши згоди щодо його цінності, повідомляє Шпальта.

Тут — на розі вулиць Ольги Кобилянської та Вірменської — планують звести семиповерховий житловий будинок із комерцією та підземним паркінгом.

Гіпсове панно зображає чоловічі та жіночі постаті у традиційному гуцульському вбранні серед плодових дерев. Частину фрагментів утрачено.

Роздивитися прийшли представники Спілки художників, архітектори, працівники музеїв, посадовці. Думки кардинально розділилися.

Скульптор Святослав Вірста припустив, що рельєф створили у 1980-х роках. «Єдиний варіант — зберегти. Однозначно, що це є мистецький твір, бо такі роботи виконувалися при затвердженні художньої ради, до складу якої входили сім-вісім знаних художників. Це досить великий об’єкт, багатофігурна композиція. І однозначно, що він затверджений як мистецький твір», — пояснив він.

Мистецтвознавиця Світлана Біленкова, авторка книги «Модерн у Чернівцях. Топографія краси», заявила, що це — «високохудожній витвір монументально-декоративного мистецтва епохи модерну — віденської сецесії».

Начальниця міського управління культурної спадщини Вікторія Діденко сумнівалася, що виявлений рельєф має цінність і заявила, що це — «чиста радянщина». За її словами, це типова оздоблювальна робота 1970-х років, матеріал уже руйнується, покритий кількома шарами олійної фарби.

Так чи інакше, більшість експертів мали сумніви, що панно можна демонтувати повністю, оскільки воно кришиться й загалом перебуває у поганому стані.

«Навіть якби Леонардо да Вінчі робив це панно, ми не знаємо, як його законсервувати і як утримати так, щоб воно залишилося навіки. Основа тонка, цегла неміцна. Воно має вм’ятини, багато місць, де посипалося», — заявив Голова місцевої спілки художників Юрій Гушкевич.

Зрештою, вирішили врятували принаймні окремі фрагменти. Художник і скульптор Анатолій Житарюк пояснив, що панно з гіпсу виявилося дуже крихким. У багатьох місцях були забиті цвяхи, під гіпсом прокладена електропроводка.

Фрагмент із головою гуцулки Житарюк заніс до Краєзнавчого музею, голову гуцула — до одного з департаментів Чернівецької міськради, пише «Медіа-Версії». Квітку взяла на пам’ять Мирослава Поповецька, голова Українського товариства охорони пам’яток і культури.

Місцевий дизайнер спробував за допомогою ШІ уявити, який вигляд могло б мати це панно після відтворення: