Міста для людей, а не автомобілів: як планування міст впливає на здоров’я його мешканців

Міське планування безпосередньо впливає на здоров’я людей: райони, орієнтовані на автомобілі, зменшують фізичну активність, тоді як пішохідна доступність, громадський транспорт і компактна забудова сприяють здоровішому способу життя. Як планувати міста, щоб його мешканці були здоровіші, з’ясовували журналісти видання ArchDaily.

Як проєктування вулиць впливає на вибір способу пересування

Значна частина нових вуличних мереж у світі проєктується насамперед для зручності приватних автомобілів, пише видання.

«Широкі смуги руху, переривчасті й незахищені тротуари та відсутність безпечних переходів роблять вулиці небезпечними для пішоходів, особливо дітей та людей старшого віку. У відповідь батьки й опікуни обмежують самостійне пересування дітей і починають возити їх автомобілем навіть до найближчих місць», — йдеться у матеріалі.

Згодом кількість пішоходів скорочується, що стає аргументом на користь подальших інвестицій в автомобільну інфраструктуру та збільшення швидкості руху.

Як близькість магазинів і послуг впливає на здоров’я

Відстань до важливих місць — наприклад, магазинів, також впливає на стиль життя. Якщо ці місця розташовані на великій відстані від житлової забудови, чи розкидані на великій території, ні тротуари, ні велодоріжки не заохотять відмовитися від автомобіля.

Значно ефективніше планути землекористування розміщує повсякденні потреби в межах доступної відстані.

Як приклад авторка наводять Міннеаполіс, який у 2019 році відмовився від зонування виключно під односімейні будинки. Відтоді в окремих районах збільшилася щільність, скоротилася довжина кварталів і зросла пішохідна активність.

«Зв’язок між пішохідністю та здоров’ям можна виміряти: у районах, де основні послуги розташовані ближче, люди частіше пересуваються активно та рідше страждають від захворювань, пов’язаних із малорухливим способом життя. Причина полягає не лише в особистих якостях мешканців, а й у тому, що фізична структура району робить здоровішу поведінку найпростішим вибором», — пише видання.

Чому містам складно відмовитися від автомобільної залежності

Автомобілезалежні міста існують не тому, що вони неминучі або люди від природи віддають перевагу автомобілям, переконує автор матеріалу.

Автомобілеорієнтована забудова створила цілу економічну екосистему: дороги, парковки, паливну інфраструктуру, автосалони, логістичні мережі, комерційні коридори, житлові масиви та нерухомість, вартість якої пов’язана з наявною моделлю доступності.

Після здійснення таких інвестицій змінювати систему стає складно через необхідність враховувати муніципальні бюджети, інженерні стандарти та ситуацію на ринку нерухомості.

Менше паркувань — менше залежності від автомобілів

Реформа паркувальних нормативів може бути одним із потужних інструментів міського планування. Якщо дозволити забудовникам визначати кількість паркомісць відповідно до місцевих умов і водночас розвивати пішохідну, велосипедну та транспортну інфраструктуру, міські райони можуть ставати щільнішими, сприятливішими для ходьби та менш залежними від приватних автомобілів, вважає авторка матеріалу.

Як розірвати замкнені цикли:

• реформувати зонування — робити забудову щільнішою та поєднувати житло, робочі місця, магазини й послуги;
• зменшувати обов’язкову кількість паркомісць, щоб земля й кошти використовувалися не лише для автомобілів;
• перепроєктовувати вулиці — робити їх безпечнішими для пішоходів і велосипедистів;
• розвивати громадський транспорт — підвищувати його якість і частоту руху;
• розміщувати повсякденні послуги ближче до житла, щоб до них можна було дійти пішки;
• розвивати велосипедну та пішохідну інфраструктуру;
• впроваджувати зміни поступово й оцінювати їх за вимірюваними результатами — доступністю послуг пішки, комфортом маршрутів, доступом до транспорту та рівнем повсякденної фізичної активност