Під Парижем повертають до життя будівлю, що є символом грандіозної архітектурної утопії соціального житла. А ще там знімали «Голодні ігри»

З 29 вересня по 17 жовтня в культурному центрі Espace Michel Simon у передмісті Парижа Нуазі-ле-Гран пройде виставка «1978–2026, одиссея Абраксасу». Вона присвячена історії монументального житлового комплексу Les Espaces d’Abraxas.

Комплекс розробив каталонський архітектор Рікардо Бофілла, який розробив перші концепти цього масштабного проєкту ще у 1973 році, а втілив його у життя протягом 1978–1982 років.

Архітектор прагнув зламати стереотипи про сіре та безлике соціальне житло. Натхненний ідеями Франсуа Мансара та Антоніо Ґауді, він черпав натхнення в палацах епохи Відродження та бароко, перетворюючи класичні форми на доступний простір для пересічних містян.

Архітектор використав збірний залізобетон, який блоками завозили на майданчик. Він сміливо інтегрував житлові квартири безпосередньо в монументальні дорійські колони та тріумфальні арки, створивши видовищний ансамбль із трьох споруд: 18-поверхового «Палацу» (Le Palacio), напівкруглого «Театру» (Le Théâtre) та акцентної девяти поверхової «Арки» (L’Arc).

Зовні «Палац» вражає сірими й суворими бетонними стінами, проте його внутрішній двір розкривається теплими теракотовими відтінками. А ще там ліфти навмисно зупиняються не на кожному поверсі, заохочуючи мешканців рухатися каскадними сходами.

Завдяки видовищній та дещо суворій естетиці Les Espaces d’Abraxas швидко полюбили режисери. У 1985 році Террі Ґілліам зняв тут культову «Бразилію», а пізніше Френсіс Лоуренс привіз сюди знімальну групу блокбастера «Голодні ігри: Переспівниця. Частина 2».

На зйомках «Голодних ігор» місцеві мешканці постійно визирали з вікон і псували кадр. У результаті творцям стрічки довелося ходити по квартирах і платити людям по 300 євро, аби ті просто завісили штори.

Сьогодні в 591 квартирі Les Espaces d’Abraxas досі вирує життя. У 2015 році комплекс ледве не знесли, але місто вирішило дати йому другий шанс. Втім, побут мешканців був далеким від казки: через складну архітектуру будівля роками протікала, відволожувалася й потерпала від зношених комунікацій.

Щоб це виправити, соціальний оператор CDC Habitat, міська влада та агентство ANAH запустили масштабну реставрацію на 16,3 мільйона євро. Робота майже ювелірна адже орнаментальний бетонний фасад не можна утеплювати зовні, тож майстри відновлюють оригінальні панелі, міняють гідроізоляцію даху, застарілі ліфти й вентиляцію, а також підключають дім до геотермального опалення. Паралельно малозабезпеченим власникам житла допомагають фінансово, а поруч зводять новий квартал Les Jardins d’Abraxas із зеленими алеями, спортмайданчиками та магазинами. Так легендарний монумент нарешті стає затишним і сучасним домом для своїх жителів.