Тунель під Дніпром — не нова ідея. Скільки він може коштувати?

У Києві обговорюють потенційне будівництво підземного тунелю під Дніпром, який міг би замінити атаковані росіянами наземні мости, що сполучають лівий і правий береги.

Днями міністр інфраструктури Микола Калашник заявив, що у Києві можуть у перспективі розпочати будівництво автомобільного тунелю під Дніпром, однак зауважив, що це був би довгостроковий проєкт вартістю десятки чи сотні мільярдів гривень.

На думку голови ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталія Селика, підземний тунель коштував би у 3–5 разів дорожче за звичайний міст, а його будівництво тривало б щонайменше 4–6 років. Зокрема, принаймні рік пішов би на виготовлення спеціального тунелепрохідницького щита, адаптованого до геологічних умов.

Транспортний аналітик Дмитро Беспалов ще скептичніший в оцінках: «Історія з тунелями прекрасно звучить, але йдеться про дуже великий горизонт часу. Такий тунель може з’явитися років за десять, не раніше. А з огляду на наш досвід із Подільським мостом — ще пізніше».

За концепціями, які озвучувалися, довжина тунелю становитиме 6,3 кілометра. Для порівняння, відкритий кілька років тому 1,5-кілометровий тунель під річкою у польському Свіноуйсьці коштував понад 200 мільйонів євро, з яких більшу частину субсидував Європейський Союз. Якщо взяти це за орієнтир, кошторис аналогічного київського тонелю перевищував би 800 мільйонів євро (понад 40 мільярдів гривень).

Ідея тунелів під Дніпром не нова. Їх почали проєктувати ще наприкінці 1930-х років у Радянському Союзі — передусім дл прихованої переправи військ і вантажів. Передбачалося продублювати переправами під річищем два залізничні мости: Подільський і Дарницький. 

Будівництво було розпочато 1938 року, планували здати «Об’єкт №1» 1944-го. Встигли закласти два тунельні переходи під річищем: Північний (Оболонь–Вигурівщина) і Південний (Жуків острів–Осокорки). Будівництво перервала німецька окупація Києва. Від Північного переходу зберігся кесон у нинішньому парку «Наталка», від Піденного — три фрагменти тунелів біля Пирогова, на Осокорках і Жуковому острові.

Оскільки переправи в Києві перебувають у поганому стані, зокрема мости Метро і Патона — офіційно непрацездатні, у п’ятому технічному стані експлуатації, розмови про тунелі під Дніпром точилися ще до великої війни. На початку 2022 року Міністерство інфраструктури пропонувало вести тонель від Столичного шосе до траси М-03 на ділянці до Бориспіля та від вулиці Богатирської до Бальзака.

Міський голова Віталій Кличко згадував про тунель наприкінці 2023 року: «Місто взяло на себе зобов’язання зробити під’їзну дорогу до тунелю під річкою Дніпро, який сполучатиме лівий і правий береги і виходитиме на Троєщину. Тунель — це проєкт Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури».

Департамент транспортної інфраструктури КМДА згодом повідомив, що справді йде робота над проєктуванням такого маршруту. Передбачається, що тунель починатиметься від новозбудованого відрізку Великої Кільцевої, пролягатиме під річкою і виринатиме на житловому масиві Троєщина. На лівому березі вихід із тунелю буде розділено на дві дороги — одна піде на Бровари, інша має проходити лівим берегом, щоб замкнути Кільцеву дорогу навколо Києва. Довжина тунелю складатиме приблизно 6,3 кілометра.