Військово-історичний музей оцифрував понад 500 артефактів війни й запустив мультимедійний путівник (фото)

Національний військово-історичний музей, що на вулиці Михайла Грушевського в Києві, презентував проєкт оцифрування воєнної спадщини: створено повноцінний цифровий архів із понад 500 предметів періоду від 2014 року до сьогодення, також запустили двомовний аудіогід.

Мультимедійний аудіогід повністю покриває експозицію третього поверху музею і охоплює 35 тематичних вітрин. Загальна тривалість матеріалу — майже 300 хвилин записів, що містять розповіді від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.

Скористатися путівником можна безпосередньо в експозиції через QR-коди, а також онлайн на сайті музею, де є можливість вивчати деталізовані фотографії та обертати 3D-моделі окремих експонатів. Зібрані матеріали можуть слугувати цілісним курсом мінілекцій у школах.

«Відвідувач у музейній залі може легко пройти повз порваний пластиковий пакет чи стару шапку з ковдри. Але завдяки 3D-фіксації та аудіогіду ці речі “заговорили”», — пояснюють у музеї й наводять приклади:

• звичайний пакет для їжі виявляється життєво необхідним предметом із полону. Через нього наші полонені воїни швидко відціджували рідину з дуже гарячої похльобки, бо їм давали лише одну хвилину на обід, і таким чином вони намагались встигнути її з’їсти;
• шапка, зшита полоненими азовцями з радянської ватної ковдри, стає свідченням побуту в холодних неопалювальних камерах;
• футболка із номерами телефонів, виведеними ручкою на звороті, — це зашифрований зв’язок із родинами побратимів, який виносили з полону на собі ті, кого обмінювали першими.

Для створення електронного архіву прямо в залах музею розгорнули три спеціалізовані фотостудії: для зйомки військової форми на манекенах, зйомки у площині (флатлей) та для предметної зйомки об’ємних об’єктів. Робота тривала понад п’ять тижнів, і за цей час команда оцифрування зробила понад 6 тисяч високоточних фотографій.

Для складних і глибоких предметів (касок, елементів зброї, деформованої техніки) застосовували технологію фокустекінгу (focus stacking) — пошарового поєднання точок фокусу, що забезпечило максимальну чіткість і різкість кожного міліметра поверхні.

Усі створені цифрові матеріали будуть також зберігатись у Єдиному державному реєстрі Музейного фонду.

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 93 днів. За цей час ми опублікували 30195 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?