Учасник круглого столу з питань зовнішньої реклами: «Комунікувати треба не після, а до прийняття важливих рішень»

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В Українському кризовому медіа-центрі відбулося обговорення проблем регулювання зовнішньої реклами.

Фото: Український кризовий медіа-центр

Круглий стіл, організований Програмою USAID “Лідерство в економічному врядуванні”, об’єднав представників бізнесу, центральної та місцевої влади, а також залучених ініціатором експертів. Питання врегулювання зовнішньої реклами має декілька аспектів, і кожна зацікавлена сторона висловлювала своє бачення можливих шляхів вирішення проблеми, часом озвучуючи протилежні думки.

На думку експертів, слабким місцем ринку зовнішньої реклами в Україні є розбалансованість і неузгодженість законодавства та державного регулювання господарської діяльності. Андрій Саварець відзначає, що чинні норми знаходяться у різних законах та нормативних актах. Натомість, питання потребує комплексного регулювання, і за його словами, з метою вирішення даної проблеми, у ВР вже зареєстровані два альтернативних проекти. Розвиває його думку Ярослав Глібіщук, зазначивши серед проблем неузгодженість між функціями органів державної та місцевої влади. Також, вважає експерт, заплутує процес отримання дозволів наявність чотирьох зон розміщення ЗР: населені пункти, території поза ними, автодороги та пам’ятки архітектури. У кожної зони є свої особливості дозвільної процедури. Любомир Чорній вважає доцільним запровадження повноцінної процедури планування розміщення об’єктів зовнішньої реклами. При цьому, функції для видачі дозволів на розміщення реклами, на його думку, слід передати на місцевий рівень та запровадити чітку процедуру знесення незаконних рекламних конструкцій. Експерт також представив концепцію змін до законодавства України, де проблеми та шляхи їх вирішення розглянуті більш детально.

Фото: Український кризовий медіа-центр

Представники центральної та місцевої влади, поряд з вирішенням регуляторних питань, відзначали необхідність збереження естетичної привабливості міст та врахування інтересів громади. Представниця Львівської міської ради Олена Хестанова головною проблемою назвала відсутність схем розміщення зовнішньої реклами. За її словами, важливо прописати у законі, що кожне місто має затвердити свої схеми, адже «всі міста мають свою специфіку та історію». Також Хестанова не погоджується з декларативним принципом погодження реклами на приватній власності. «Багато історичних будинків викуповуються, і реклама, яка там з’являтиметься, спотворюватиме вигляд міста», – каже вона. Погоджується з нею представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі Валерій Прокопець, зазначаючи, що у рекламі слід обережно застосовувати декларативний принцип. Крім того, на рівні закону пропонує запровадити поняття «громадський простір», щоб не лише допомагати бізнесу, а й не забувати про інтереси мешканців. Анна Бондар, заступниця директора Департаменту містобудування і архітектури КМДА, описала ситуацію із зовнішньою рекламою у Києві. В пошуках компромісу між тиском громади та побажаннями бізнесу, в умовах недосконалої дозвільної процедури, міська влада розробляє проекти щодо порядку надання дозволів, порядку розміщення інформаційних вивісок, проект посібника з вуличного дизайну тощо. Відбувається переведення процедури надання дозволів в електронний вигляд через систему містобудівного кадастру. Реклама на об’єктах культурної спадщини, на думку пані Бондар, має бути заборонена.

Фото: Український кризовий медіа-центр

Представники малого та середнього бізнесу розкритикували чинну регуляторну базу, але відзначили, що до її перегляду необхідно підходити секторально. «Бо є дуже різні сегменти використання реклами і об’єднання їх одним законом і однією процедурою створює численні проблеми», – наголосив Олександр Пліва, Всеукраїнська коаліція малого та середнього бізнесу «Фортеця», група «РПР – Київ». Про ситуацію в Івано-Франківську розповів представник місцевого бізнесу Микола Булавинець. За його словами, у своєму місці вони прийняли свої власні положення, пристосувавши до місцевих проблем. На його думку, вирішення даного питання у ракурсі представленої концепції, коли у законі будуть виписані всі підстави для видачі дозволів та відмов, сприятиме тому, що на місцевому рівні буде уніфікація і відступ від вимог. Що у подальшому може бути підставою для звернення до суду і визнання місцевих актів незаконними. Представник бізнесу з Вінниці Олександр Печалін назвав типові проблеми галузі. Це не чітко визначена фіксація подачі заяви, відсутність відповідальності чиновників по строках видачі, висока вартість зовнішньої реклами, а також відсутність чіткої процедури зносу білбордів.

Описуючи зустріч на своїй сторінці у фейсбук, Олександр Пліва, обґрунтував важливість подібної комунікації, попри різницю у поглядах учасників.

Олександр Пліва
група «РПР-Київ»
«Про важливість спілкування говорить зміст розмови, свідком якої я став по закінченні заходу. Один з представників міністерства-розробника «дерегуляційної» постанови КМУ від 16.12.2015 №1173 звернувся до учасниць круглого столу, які представляли місцеву владу з запитанням, чим та постанова їм заважає. Почута відповідь, дослівно: «Ми її просто не можемо виконати», – особисто для мене є підтвердженням того, що комунікувати треба не після, а до прийняття важливих рішень…»