Команда дизайнерів-волонтерів «Агенти змін» взялась за дуже амбітний проект і вже виконала його левову частину.

На початку 2016 року дизайнерів-волонтерів з команди «Агенти змін» запросили до Київської Міської Ради. Ігор Хацевич, який керує справами у КМР, звернувся до них, оскільки була потрібна навігація для першого поверху будівлі на Хрещатику. У будинку за адресою вул. Хрещатик, 36 розміщуються Київрада та Київська міська державна адміністрація. Планувалась велика реконструкція. Але на зустрічі «Агенти змін» сказали: «Навігація – не найважливіше. Потрібна нормальна реконструкція, а до цього треба провести дослідження, яке покаже, що саме треба замінити». Саме цей принцип роботи вони намагаються впроваджувати – зміни у місті мають ґрунтуватись на дослідженні та потребах містян, а не на бажаннях чиновників. Якщо у фундаменті реконструкції закладено ґрунтовне дослідження, тоді зрозуміло, що і для кого в місті робиться, і яким має бути результат. Інакше його складно спрогнозувати.

Підписання меморандуму між «Агентами змін» та Київрадою

Після декількох зустрічей, «Агенти змін» підписали меморандум з секретарем Київради Володимиром Прокопівим і почали дослідження, яке складалось з декількох етапів. Архітектор Максим Головко і дизайнер Юрій Грановський розповідають, що протягом кількох місяців проводили інтерв’ю з працівниками першого поверху Київради. Опитували також працівників інших поверхів, які напряму не працюють з відвідувачами, опитували самих відвідувачів, а також – на вулиці тих, хто ніколи не заходив у будівлю. Цікавим є те, що «Агенти змін» написали листи в муніципалітети, у яких була подібна ситуація – у старій муніципальній будівлі проводилась реконструкція. Відповіли дизайнерам з чотирьох міст: Гельсінкі, Віборга, Відня і Риги.

Скринька для збору відгуків

Цікава відповідь була з Гельсінкі: одне з питань стосувалося того, як співробітники мерії сприймали реконструкцію. Виявилось, що вони були проти ремонту, і вважали, що будівлю треба закрити для відвідувачів (так само багато хто вважає і в київській мерії). Але після вдалої реконструкції у них збільшилась кількість відвідувань у декілька разів. І тоді всі зрозуміли, що це було насправді правильним рішенням. «Тому тепер нам простіше спілкуватись із працівниками нашої мерії, які кажуть, що не треба нічого змінювати. Ми всі люди, такі самі як і в Гельсінкі. І за умов вдалої реконструкції у нас все теж буде добре», – розповідає Максим Головко.

Результати дослідження мерії в Києві та рекомендації щодо реконструкції дизайнери оформили у два документи. У результатах дослідження описані головні проблеми та складнощі цього простору, а також потреби співробітників і відвідувачів, які має задовольнити реконструкція. Рекомендації розповідають, як вирішити ці проблеми і задовольнити потреби.

Інтер’єр мерії Хельсінкі після реконструкції. Фото: www.arkdt.fi

Одна з головних функцій, яку має врегулювати реконструкція – прийом відвідувачів та їхня взаємодія зі співробітниками мерії. Зараз громадяни зі складнощами потрапляють всередину будівлі, блукають кабінетами і витрачають багато зайвого часу, аби зробити якусь просту процедуру. Натомість співробітники Київради та КМДА виконують значно більше функцій, аніж передбачено їхніми посадовими інструкціями: вони допомагають заповнювати відвідувачам заяви й інші документи, пояснюють якісь деталі, хоча й не мають виконувати такі функції, а тому роблять це неохоче. В результаті відвідувачі злі, адже очікують нормальний сервіс, а співробітники і так роблять набагато більше, ніж мали б.

Щоб позбутись цієї неефективної системи, пропонується поділити весь простір на функціональні зони і біля центрального входу зробити рецепцію, де консультанти будуть допомагати відвідувачам з їхніми зверненнями, записувати їх у електронну чергу та скеровувати в інші інстанції тих, хто прийшов не за тією адресою. Людина не має замислюватись над тим, куди треба іти, аби вирішити питання; не має швендяти по коридорах та думати, в який з десяти кабінетів треба заходити.

Аби показати чиновникам, що результати дослідження і рекомендації можна реалізувати на першому поверсі Київради, «Агенти змін» організували дводенний воркшоп, на який запросили архітекторів, ландшафтних архітекторів, соціологів, громадських активістів та модераторів, які розробили ескізи реконструкції першого поверху будівлі Київради та площі перед нею. В подальшому це функціональне зонування поверху та текстові рекомендації стануть технічним завданням для робочих проектів.

Функціональне зонування першого поверху Київради за результатами воркшопу

Після проведення дослідження та воркшопу, Київрада на початку 2017 року проголосувала за реконструкцію першого поверху мерії. Ухвалене рішення передбачає здійснення робіт з капітального ремонту першого поверху адміністративного будинку Київради на Хрещатику. Виконавчий орган Київради (КМДА) має визначити замовника цих робіт. Пізніше має бути оголошено тендер на проектування та, власне, саму реконструкцію.

Але якими ж будуть наслідки реалізації проекту? Після проведення досліджень «Агенти змін» побачили чіткий сигнал, що місцева адміністрація і звичайні містяни – це два ворогуючих табори, як не прикро таке визнавати. Ще є третя сторона – активісти, вони намагаються працювати і з одними, й з іншими, налагодити конструктивну комунікацію.

Тим не менш, є величезна криза довіри між усіма трьома сторонами. Цій недовірі сприяє й незрозумілість того, що відбувається за стінами будівель, звідки адміністрація управляє містом. Але людям має бути зрозуміло, як працює міський менеджмент, інакше всі будуть сприймати її як купу клерків, що перекладають папірці й дарма займають свої кабінети. Ось тут і потрібна реконструкція холу мерії: якщо всі розумітимуть що роблять за стінами Київради та КМДА, які у них є зобов’язання, тоді й ми будемо ставитись до них більш емпатично.  З іншого боку, легше буде контролювати чиновників, оскільки стане ясно, що вони мають робити.

Якщо у адміністрації почнуть говорити і пояснювати свої кроки, публічно спілкуючись з громадою, використовуючи перший поверх мерії, це стане першим кроком загального взаєморозуміння і початку ефективної співпраці. «Агентам Змін» здається, що об’єднання в одній фізичній точці здатне налагодити діалог, адже з’являться спільні місце та теми для спілкування.

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

про європейський досвід створення місцевих ініціатив