На Фейсбук-сторінці Гройсмана інфраструктурні досягнення проілюстрували розв'язкою, яку не збираються будувати

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Автор альтернативного проекту реконструкції Шулявського шляхопроводу Віктор Петрук каже, що візуалізацію проекта регулярно використовують без узгодження.

Фото: Володимир Гройсман / Facebook

Прес-служба прем’єр-міністра Володимира Гройсмана проілюструвала плани розбудови інфраструктури, зокрема, побудови 500 розв’язок в Україні, візуалізацією проекту трирівневої розв’язки на Шулявці, який раніше відхилила КМДА.

«Це одна з перших візуалізацій шулявської розв’язки. Як і декілька наступних візуалізацій, вона живе своїм власним життям і безборонно використовується для ілюстрування матеріалів на транспортні теми, без узгодження з авторами», – прокоментував автор проекту Віктор Петрук.

Станом на 15:20 7 травня пост видалений зі сторінки прем’єр-міністра у Facebook.

27 лютого 2017 року в столиці обвалився Шулявський шляхопровід. У різні роки для цієї ділянки було розроблено кілька варіантів реконструкції Сім варіантів мали протестувати на транспортній моделі міста. У КМДА вирішили реконструювати Шулявський шляхопровід за проектом неповного чотирилисника, розробленого інститутом «Київдормістпроект», незвжаючи на те, що петиція за будівництво альтернативної розв’язки Петрука зібрала небхідні 10 тисяч підписів.

На проект планують витратити 811 млн грн. Петрук вважає, що втрати міста від реалізації неповного чотирилисника складуть, щонайменше 2,5 млрд грн. Вартість його варіанту, згідно з результатами ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) складає 756,4 млн. грн