Як відрізняється громадський транспорт в Києві, Варшаві і Празі: ціна та якість

Влітку 2018 року вартість проїзду в Києві зросла до восьми гривень за поїздку. «Хмарочос» вирішив порівняти, скільки сплачують за пересування громадським транспортом мешканці Києва, Варшави й Праги та що вони отримують за ці кошти.

Київ

Київ. Фото: unsplash.com

За офіційними даними, в Києві проживає 2,9 мільйона людей. Комунальні підприємства «Київпастранс» та «Київський метрополітен» є основними пасажирськими перевізниками у столиці. Як зазначається на сайті «Київпастрансу», зараз діє 107 міських автобусних маршрутів, 45 тролейбусних та 21 трамвайний. Однак, не весь транспорт перебуває у робочому стані. До того ж, у нас досі відсутній єдиний е-квиток на всі види транспорту, який діє у Варшаві та Празі.

У Києві, щоб проїхати на автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері чи міській електричці потрібно витратити вісім гривень за одну поїздку. Можна купити проїзний на чотири види транспорту без обмеження кількості поїздок (автобус – трамвай – тролейбус – метрополітен), який коштує 1300 гривень. Якщо придбати одразу 50 або більше поїздок в метро, вартість однієї – знизиться до 6,5 гривень. Але багато це чи мало?

Середня заробітна плата у столиці становить 13 286 гривень згідно з інформацією, оприлюдненою Головним управлінням статистики м. Києва. Таким чином, для купівлі місячного проїзного киянину доведеться витратити в середньому близько 10% своїх доходів.

На чому їздять містяни?

Маршрутки. Окрім комунального транспорту, який належить місту, в Києві курсують маршрутки, які розподілені між приватними перевізниками та тим же КП «Київпастранс». Рухомий склад забезпечений, в основному, українським виробником «Богдан». Окрім цього, у місті є маршрутки Ataman, які виготовляє ПАТ «Черкаський автобус» та «Еталон», виготовлені ПАТ «Бориспільський автозавод» та ПАТ «Чернігівський автозавод».

Маршрутки залишаються популярним транспортом у місті, особливо після підвищення цін на інший наземний транспорт. В Україні тривалий час обговорюють скасування маршруток, що сприяло б побудові ефективнішої системи громадського транспорту. У Києві в період з 2011 до 2018 року скасовано понад 50 маршрутів, проте деякі перевізники продовжують працювати, навіть без дійсних ліцензій.

Метро та міська електричка. Відповідальними за роботу метро є КП «Київський метрополітен». У столиці працює три лінії метрополітену. Основні виробники вагонів метро – Митищинський машинобудівний завод та Метровагонмаш, в останнього столиця купила 8 потягів у 2013 році. Також є шість поїздів виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, ще 135 вагонів були модернізовані на цьому підприємстві.

У Києві є кільцева міська електричка, але вона ходить лише вранці та ввечері у години пік і не має великого пасажиропотоку.

Автобуси та тролейбуси. У період з 2014 по 2016 роки в Україні було ухвалено рішення закупити нові та вживані автобуси і тролейбуси на суму близько 3 млрд грн. Наразі «Богдан», дилер білоруського МАЗу та львівський «Електрон» – три основних постачальники. У Києві також їздять автобуси великого класу ЛАЗ та МАЗ.

Трамвай PESA 71-414К на станції «Польова» в Києві. Фото: transphoto.ru / Levis

Трамваї. За останні 6 років столиця купила більше сотні вживаних трамвайних вагонів у Чехії та Словаччині виробника Tatrа, які зазначалися у документах як відремонтовані київські. Також закупили 10 низькопідлогових п’ятисекційних трамвайних вагонів «Електрон», зібраних у Львові. Міський голова Віталій Кличко зазначив, що, на жаль, львівський завод не може впоратися з тими обсягами і темпами виробництва, які потрібні місту. В результаті, у тендері на поставку трамваїв до Києва перемогла польська компанія-виробник Pesa (пол. Pojazdy Szynowe Pesa Bydgoszcz SA). 37 вагонів з Польщі вже знаходяться в Києві. Таким чином, столиця отримала трамваї зі 100% низькою підлогою.

У столиці України поки відсутнє чітке стратегічне планування транспортної системи. КМДА замовила розробку транспортної моделі Києва у компанії А+С Україна у 2014-2015 роках, яку згодом доповнив рекомендаціями Світовий банк. Однак, ця модель досі не використовується у плануванні повномасштабних транспортних змін, попри те, що здатна зробити систему громадського транспорту більш ефективною.

Варшава

Варшава. Фото: unsplash.com

Згідно з офіційними даними, у Варшаві проживає 1,753 мільйона осіб. У місті постійно функціонують більше 170 автобусних та 39 трамвайних маршрутів, є міські та приміські потяги: SKM (Szybka Kolej Miejska), WKD (Warszawska Kolej Dojazdowa) та KM (Koleje Mazowieckie), а також дві лінії метро. Проте на потяги WKD та KM не завжди розповсюджується дія єдиного квитка: вона залежить від того, у яку зону агломерації Варшави ви прямуєте. Також є нерегулярні автобусні та трамвайні маршрути, які працюють лише у годину пік чи конкретні дні тижня. Основним перевізником пасажирів у місті є Підприємство громадського транспорту у Варшаві (ZTM).

У місті працює система різної тарифікації квитків: він може бути дійсний протягом 20, 75, 90 хвилин, доби чи вихідних. Вартість квитка буде меншою, якщо купувати його для групи людей, дітей з багатодітних родин або пенсіонерів. На ціну також впливає наявність картки варшав’янина.

Квиток на одну поїздку, дійсний протягом 90 хвилин, коштує 7 PLN (злотих), тобто 52,72 гривні, а проїзний на місяць коштує 110 злотих ( 828,52 грн) для однієї з двох зон, на які поділено рух транспорту, та 180 злотих (1355,77 грн) для обох зон. Також можна придбати проїзний на 90 днів вартістю 280 злотих (2108 грн) для однієї зони та 460 злотих (3465 грн) для двох зон. Варто зауважити, що квиток, з дією, обмеженою у часі (наприклад, на 90 хвилин) дозволяє робити безлімітну кількість пересадок без додаткової плати. Виглядає дорогувато?

Середня заробітна плата у Варшаві становить 4900 PLN (36 907 грн), а після сплати податків – близько 3530 PLN (26 588 грн). Таким чином, житель Варшави, витрачає близько 3-5% свого доходу для придбання проїзного на місяць.

Одразу помітно, що у Варшаві значно вигідніше купувати місячний проїзний, який діятиме на всі види транспорту.

На чому їздять містяни?

Метрополітен. Поїзди метро раніше постачалися російським «Метровагонмаш», пізніше до російських додавали моделі іспанського виробництва. У 2011 році компанія Siemens отримала право стати постачальником потягів Inspiro за умови, якщо значна частина з них виготовлятиметься у Польщі компанією Newag.

Трамвай PESA 134N у Варшаві. Фото: transphoto.ru / Тele_puzik

Автобуси. Автобуси у Варшаві знаходяться у власності декількох компаній, зокрема, Miejskie Zakłady Autobusowe, яка є муніципальною, та приватної Europa Express City, Mobilis, PKS Grodzisk Mazowiecki and Arriva Bus Transport Polska, KM Łomianki. Тобто в місті немає маршруток, замість них – приватні автобусні перевізники, які включені в єдину систему муніципального транспорту, в усіх автобусах діє єдиний квиток та проїзний.

Весь рухомий склад тут великої місткості. Вулицями Варшави пересуваються автобуси польського виробника Solaris Urbino of Martin Uher, Scania та інші.

Трамвай. У місті перший трамвай з низькою підлогою Pesa 120N з’явився у 2007 році, що стало важливим кроком до оновлення рухомого складу. У 2012 році тут відмовилися від старих трамваїв Konstal 13N на користь Pesa Jazz Duo (128N), PESA 134N та інших моделей PESA.

Прага

Прага. Фото: unsplash.com

Відповідно до офіційних даних, у Празі проживає 1,3 мільйони осіб. Громадський транспорт Праги складається з трьох ліній метро, 31 трамвайної лінії, фунікулера і 148 автобусних маршрутів. Dopravní podnik hlavního města Prahy – підприємство, яке об’єднало в собі декілька дрібніших підприємств і стало єдиною системою муніципального транспорту. Воно обслуговує автобуси, метрополітен та трамваї.

У Празі можна придбати квиток, дійсний протягом 30, 90 хвилин, доби або трьох діб. Вартість квитка буде меншою для дітей та пенсіонерів, підлітків і студентів.

У столиці Чехії одноразовий квиток, дійсний протягом 90 хвилин, коштує 32 чеських крон для дорослого, тобто 39,95 грн та 16 чеських крон (19,98 грн) для дітей та пенсіонерів. Проїзний на місяць у Празі коштує 670 крон, що становить 836,5 гривень. Окрім того, є проїзні на 90 днів вартістю 1880 крон (2 347 грн) та на рік, що коштуватиме 6 100 крон (7 615 грн).

Cередня заробітна плата у Празі наразі становить 30 265 чеських крон, що дорівнює 37 785 грн. Таким чином, вартість проїзного на місяць складатиме трохи більше 2% від середньої зарплатні. Тут працює така сама система, що й у Варшаві – значно дешевше купити проїзний на місяць.

На чому їздять містяни?

Метро. Раніше празький метрополітен використовував модернізовані моделі поїздів Радянського Союзу реконструкцію яких до 2011 року здійснювала компанія Škoda Transportation та ČKD. Новим виробником поїздів метро стала компанія Siemens. Було створено модель M1, розроблену спеціально для Праги на початку 2000-х років за участі компаній ČKD, Siemens та ADTranz.

Автобуси. На початку 1970-х років роках у Празі визнали тролейбуси неефективними для перевезень і скасувала їх на користь автобусів. Наразі автобуси перевозять пасажирів здебільшого віддаленими районами. Поширеними моделями стали чеські SOR NB 18 bus, Irisbus Citelis 18 of Arriva міжнародного виробництва та польські Solaris Urbino of Martin Uher.

Трамвай Škoda 14T Elektra у Празі. Фото: transphoto.ru / Mettal

Трамваї. Довжина трамвайних шляхів у Празі складає 500 кілометрів. Комунальний перевізник Dopravní podnik hl. m. Prahy володіє 968 трамваями різного типу, починаючи від Tatra T3 й до сучасних низькопідлогових Škoda 15 T. У місті є фунікулер Petřín, який належить підрозділу трамваїв міської транспортної компанії.

Висновки

Хоча у Києві проживає в два рази більше людей, ніж у Празі та Варшаві, кількість маршрутів муніципального транспорту у цих містах цілком співставна. Це означає, що маршрутки в українській столиці виконують багато транспортної роботи, але знаходяться поза міською системою. Отже в них слабко контролюється якість перевезень та кількість маршрутів. Киянин не отримує того комфорту та зручності, який має житель Варшави чи Праги, хоча платить не менше.

Впровадження в Празі та Варшаві єдиного квитка дозволило створити ефективну систему громадського транспорту. Житель цих міст може купити проїзний дешевше, ніж киянин. А квитки, які дійсні один чи кілька днів, є значно дорожчими і використовуються переважно гостями міста. Така система дозволяє отримувати транспортним підприємствам кошти наперед та якісніше планувати свої витрати. Київ, натомість, досі не має єдиного квитка, хоча його впровадження планується чи не з 2010 року. І невідомо, чи буде цей е-квиток розповсюджуватись на «маршрутні таксі».

Громадський транспорт – система, яка пов’язує між собою різні частини міста і робить можливими щоденні поїздки кількох мільйонів людей. Тому вона має бути комфортною та доступною. Наразі зрозуміло, що комфортніше і дешевше при цьому – зовсім не в Києві.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?