Каліфорнійські урбаністи: проблему буму гіробордів та електросамокатів вирішать «вулиці для всіх»

Урбаністи пояснюють популярність самокатів тим, що вони вирішують проблему «останньої милі», тобто відстані від зупинки транспорту та дверей будинку чи офісу.

Дата публікації: 20.9.2018 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 23525 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/limebike

Американське медіа Vox та урбаністи Каліфорнійського університету звернули увагу на проблеми, які породив бум на електросамокати та інші нові засоби пересування, а також на вирішення цих проблем.

За останні півтора року в більш як 80 містах США з’явилися пункти оренди електросамокатів LimeBike, Spin, Bird тощо. Вони швидко набули популярності – за чотири місяці стартап Bird збільшив свою ринкову вартість удвічі, до двох мільярдів доларів.

Водночас бум електросамокатів викликає невдоволення багатьох мешканців та міської влади: користувачі такого транспорту маневрують на швидкості тротуарами, збиваючи пішоходів, паркують чи просто кидають самокати де заманеться.

Урбаністи пояснюють популярність самокатів тим, що вони вирішують проблему «останньої милі», тобто відстані від зупинки транспорту до дверей будинку чи офісу. З розквітом автомобілізму цю проблему вирішували автомобілі – в 2010 році близько 60% коротких поїздок завдовжки в милю чи менше здійснювалося приватним транспортом.

Фото: Pixabay

Утім, навіть у такій автомобілецентричній країні, як США, значний відсоток людей (наприклад, у Чикаґо – 38-43% жителів) не користується приватними автівками через вік, інвалідність, брак коштів або інші причини.

Крім того, часто автомобілі не роблять пересування швидшим. Так, програміст-аналітик Тодд Шнайдер підрахував, що більш як половина клієнтів таксі у години пік в Нью-Йорку могла б значно зекономити свій час, якби скористалась міською програмою байкшерінгу CitiBike замість виклику таксі.

Тож урбаністи вважають, що ріст популярності електросамокатів, гіроскутерів, моноколіс, велосипедів та інших подібних засобів пересування є неминучим. Вирішити проблему їхнього співіснування з іншими учасниками руху може альтернативний підхід до проектування вулиць, який має назву «вулиці для всіх» (complete streets).

Complete street у Ванкувері. Фото: Paul Krueger, CC BY 2.0

Концепція «вулиці для всіх» багато в чому нагадує те, як виглядали старі вулиці до автомобілізму: це був спільний простір для пішоходів, велосипедистів, трамваїв і коней. Потреби у виділених тротуарах не було, оскільки швидкості були малими.

Сучасні «вулиці для всіх» передбачають наявність достатньої кількості простору для усіх можливих учасників руху з великою кількістю перетинів, з відповідними елементами організації та безпеки, що створює комфортний та зелений вуличний простір з невисокими швидкісними режимами. Дотичною до цієї ідеї є концепція «спільного простору» (shared space).