У Києві починають реконструкцію Солом'янського ландшафтного парку. Яким він буде?

Солом’янський ландшафтний парк створили у 1986 році, і з того часу жодного разу не проводили масштабної реконструкції. Зелена зона має площу трохи більше 27 гектарів. Вона розташована між вулицями Солом’янською, Волгоградською та Механізаторів у Солом’янському районі.

У 2017 році парк почали реконструювати. Замовником проекту виступило комунальне підприємство «Київміськрозвиток», а розробляла проектну документацію компанія «Архінжпроект». У 2018 році в «Київміськрозвитку» змінився керівник, це позначилось і на проекті парку. «Хмарочос» дізнався у т.в.о. директора комунального підприємства Станіслава Дьоміна деталі майбутньої реконструкції.

Історія проекту

«Коли я очолив «Київміськрозвиток», проект реконструкції Солом’янського ландшафтного парку вже пройшов експертизу. Тоді його оцінили у 163 мільйони гривень, – розповідає Станіслав Дьомін. – Проект передбачав багато змін та масштабних земляних робіт. Крім того, він був неточним: в окремих місцях відмітки суттєво не сходилися з реальним ландшафтом».

Солом’янський ландшафтний парк, поточний стан. Фото: kyivmaps.com

У результаті робочу документацію проекту реконструкції довелося допрацьовувати. Зважаючи на думку архітекторів та активістів, тут переглянули використання матеріалів, окремі функціональні зони та розміщення систем поливу у деяких частинах парку. Прибрали також пішохідні доріжки на схилах у зоні парку, що прилягає до Київської міської лікарні №4. «Там проходить небагато людей, і вже склалася певна екосистема з цікавими видами рослин та тваринами. Тому ми хотіли б залишити цю частину у природному вигляді, навіть розглядаємо можливість надання їй природоохоронного статусу», – пояснює Дьомін.

Також новий керівник «Київміськрозвитку» обіцяє, що у парку не будуть вирубувати дерева, крім хворих та тих, що знаходяться в аварійному стані. Додаткове озеленення проводитимуть за допомогою газонів та багаторічних рослин. «Враховуючи усі зміни, ціна реконструкції має знизитися приблизно до 120 мільйонів. Це 5-6 мільйонів гривень за гектар території, і це, насправді, невелика вартість, порівняно з іншими проектами», – розповідає Станіслав.

Роботи у парку розділені на дві частини. Протизсувні заходи на схилах парку розпочали ще наприкінці 2017 року. «До роботи підрядника були зауваження, тому ми тимчасово зупинили їх. – пояснює Дьомін. – Крім того, частина робіт мала бути синхронізованою з роботами з благоустрою. Інакше у парку залишається розритий ґрунт та незакінчені будівельні роботи, створюючи дискомфорт для відвідувачів».

Зображення: КП «Київміськрозвиток». Озеленення на зображенні є умовним та не відображає остаточний дендроплан.

Після проведення тендеру на благоустрій парку та завершення переговорів з підрядником роботи відновили. Переможець тендеру на 93 мільйона гривень – компанія «Північно-український будівельний альянс» – повинен розпочати ремонт найближчим часом, якщо погодні умови будуть сприятливими.

Співпраця з активістами

«У Солом’янському парку є дуже ініціативні активісти. Їхня позиція полягає у тому, що у парку нічого не варто змінювати. Разом з тим, парк не є пам’яткою, а тому офіційних вимог щодо його збереження у такому вигляді немає, – розповідає Станіслав Дьомін. – І все ж ми йдемо шляхом переговорів та протоколів. Ми зустрічаємося з активістами, беремо до уваги їхні зауваження та вносимо зміни до робочої документації. Наразі у мене на розгляді вже шосте таке звернення».

У якості прикладу Дьомін наводить історію з вибором покриття доріжок у парку. Тут вдалося досягти компромісного рішення. «Я хотів використати у цьому парку ФЕМ, але активісти наполягали на бетонному покритті, – розповідає Дьомін, – На мою думку, бетон тут довго не протримався б. По-перше, нам не вдалося знайти техніку, що здатна його якісно ущільнити за такого складного ландшафту. По-друге, тут постійно відбуваються зсуви ґрунту, багато поверхневих вод. Бетон дуже швидко потріскався б за таких умов».

У результаті вирішили використовувати покриття з асфальту та граніту. Асфальт, завдяки бітумній основі, здатен витримувати деформацію краще, ніж бетон, він є більш еластичним та при цьому нейтральним з точки зору естетики. Крім того, це безшовне покриття, що буде зручним з точки зору мобільності. Такі доріжки з обох боків викладуть колотою гранітною бруківкою, що працюватиме як тактильний індикатор для людей з порушенням зору та обладнано водозбірним лотком з боку схилу. Для площ у парку обрали гранітні плити розміром 20х40 сантиметрів. Ці плити, бруківка та кладка для підпірних стін будуть гармоніювати за кольором, адже камінь планують привезти з одного кар’єра.

З частини питань досі триває дискусія. Зокрема, стосовно альтанки. «Тут гуляє багато мам з дитячими візочками, і їм ніде сховатися під час дощу. Тому у проекті ми розмістили у парку накриття. На думку активістів, цей елемент змінює початковий вигляд парку», – каже Дьомін.

Ще одним елементом, який змінює наявну конфігурацію парку, є пандус. Його розміщення не влаштовує активістів, проте Станіслав Дьомін переконує, що це найкращий варіант. «Ми пробували різні варіанти: десь надто крутий схил для пандуса, десь – заважають дерева. Якщо розмістити його там, де пропонують активісти, утвориться підпірна стінка висотою у чотири метри», – пояснює він. Обговорення стосуються і більш дрібних моментів, наприклад, ширини поручнів на сходах. Одним з побажань активістів було також створити зелений лабіринт. Він з’явиться у частині парку біля вулиці Механізаторів.

«Наприкінці листопада ми плануємо вийти на сесію Архітектурно-містобудівної ради для обговорення, – розповідає Дьомін. – Зараз ми співпрацюємо з кількома активістами, але хочемо почути також думку більш широкої громадськості, аби мати краще бачення парку користувачами».

Функціональне зонування

Функціональну схему парку досі уточнюють. Архітектори переконують, що тут буде враховано потреби всіх груп населення. Зокрема, у парку з’явиться оглядовий майданчик, місце для вигулу собак та зона барбекю. Наразі її спроектовано як систему альтанок з місцями для мангалів. Обабіч сходів біля вулиці Волгоградської також встановлять кріплення для екрана, адже влітку у парку влаштовують кінопокази на відкритому повітрі.

Дитячий майданчик зараз розташований поблизу інженерних мереж, тому його планують прибрати. Натомість у іншій частині парку створять ігровий ландшафт. Його розділять на три частини: для наймолодших облаштують пологий майданчик, куди зручно буде під’їхати візочком, для дітей 2-6 років – зону з гірками та лазалками, інтегрованими в ландшафт, а для дітей 6-12 років встановлять більш складні елементи з ризик-факторами. «Якщо ми отримаємо дозвіл на свердловину, створимо також водну зону зі струмком», – розповідає Станіслав. У парку з’явиться також спортивний майданчик.

Детальніше про те, якими мають бути сучасні дитячі майданчики читайте за посиланням.

Через складний ландшафт та протидію змінам вигляду парку, окремої велодоріжки тут не планують. «Для двосторонньої велодоріжки потрібно два з половиною метри, а загальний габарит наявних шляхів – три-чотири метри. Якщо ми виділяємо місце для велосипедистів, його не залишається для пішоходів, – пояснює Дьомін. – Крім того, дослідження трафіку показало, що це місце не надто популярне серед велосипедистів». Тому у Солом’янському парку передбачають shared space (укр. – спільний простір) з пріоритетом пішоходів та можливістю проїзду велосипедистів.

Також у парку хочуть зробити рекреаційні зони навколо фонтану та джерела – витоку річки Мокра. На прохання активістів, поруч з ним розмістять велику карту басейну річки Либідь, куди впадає і Мокра, та інформаційний стенд. Для фонтану виготовлять нові, ідентичні оригінальним чаші, а навколо нього облаштують лави, інтегровані у підпірні стінки.

Закінчити протизсувні заходи у Солом’янському ландшафтному парку планують до кінця року, а перший етап реконструкції (сходи з вулиці Волгоградської, площу з фонтаном та територію навколо них) – навесні 2019 року, до Дня Києва.

Детальніше про вже проведену реконструкцію парку «Перемога» на Дарниці читайте за посиланням.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?