Впродовж десяти років міська адміністрація намагається виселити Республіканський Будинок актора із пам’ятки архітектури на Ярославовому Валу, щоб закрити її на реставрацію, але щоразу зустрічає серйозний опір з боку митців. «Хмарочос» згадує історію цього протистояння і з’ясовує, чи вдалося їм, зрештою, порозумітися.

У листопаді 2018 року на сайті КМДА з’являється петиція із закликом врятувати будівлю колишньої караїмської кенаси, де з 1981 року працює Будинок актора, від «комерційної забудови», а його творчі колективи — від незаконного виселення.

Фото: Анна Лисун

Її запустила директорка Будинку актора Вікторія Московенко. Вона повідомляла, що 19 квітня 2019 року її колеги залишаться «на вулиці просто неба». Саме в цей день чиновники департаменту культури КМДА, на чиєму балансі перебуває будівля, планують зачинити її на реставрацію. Вже заздалегідь митцям натякають, що вони туди не повернуться.

Перед новорічними святами петиція не привернула достатньо уваги, набравши на сьогодні менше 800 підписів. Але тиждень тому конфлікт театралів із адміністрацією знову загострився. Під стінами КМДА зібралася понад сотня обурених містян з плакатами «Кияни за Будинок актора!» і «Не дамо знищити унікальне творіння архітектора Городецького!».

Фото: Анна Лисун

Ситуація здавалася присутнім по-справжньому загрозливою, особливо на тлі останніх «культурних подій» у місті. Зокрема закриття кінотеатрів «Україна» і «Кінопанорама», зміни орендарів у кінотеатрі «Київ», виселення освітньої платформи Educatorium та арт-галереї «Дукат», що в історичному будинку на Рейтарській.

Не додавали оптимізму присутнім й останні заяви керівництва Будинку актора. За словами Московенко, чинний план реставрації кенаси передбачає будівництво триповерхового будинку у дворі та добудову ще двох поверхів на сусідньому будинку.

Фото: Анна Лисун

З київських чиновників на ці закиди відреагував Валентин Мондриївський, заступник голови КМДА з гуманітарних питань.

Він оприлюднив декілька заяв, у яких заспокоював: на місці кенаси не буде жодних ТРЦ чи багатоповерхівок, але реставрація їй конче необхідна – на будинку вже обвалюється ліпнина, а сама споруда просідає і йде тріщинами.

Крім того, чиновник наполягає , що дирекція Будинку актора знає про необхідність реставраційних робіт і ще донедавна погоджувалася, що оренда припиниться, щойно вони розпочнуться.

Фото: Анна Лисун

Історикиня і пам’яткознавиця Олена Мокроусова каже, що будівля кенаси дійсно давно потребує реставрації. Споруда пережила нищівні для київської сакральної архітектури 1930-ті роки, коли одні храми висаджували у повітря, як Михайлівський золотоверхий монастир та Військовий Микільський собор, а інші — перетворювали на склади та майстерні, як Покровську церкву на Солом’янці. За радянських часів кенаса не тільки залишилася на мапі міста як архітектурна пам’ятка, але й зберегла культурні функції: тут працювали спочатку лекторій, потім — ляльковий театр, а після війни — кінотеатр «Зоря» і власне Республіканський будинок актора.

Саме у свій кіношний період, наприкінці 1960-х років, кенаса потрапила під реконструкцію — до неї прибудували касовий вестибюль, фойє з естрадою і криту галерею до глядацької зали, а фасади й інтер’єри були передекоровані. З того часу будівлю жодного разу капітально не ремонтували; перший проект реставрації розробили наприкінці 1990-х років, але його частково втілили лише у 2005 році, виконавши «протиаварійні роботи з підсилення фундаменту».

Фото: Анна Лисун

Перша гучна спроба розселити Будинок актора відбулась у 2010 році. Її ініціатором стало Головне управління охорони культурної спадщини, яке на той час очолював Руслан Кухаренко.

«…на даху, по стінах багато розтріскувань… Технічні показники бетону та арматури, які використовував архітектор Владислав Городецький під час будівництва, не виправдали сподівань, тому ліпнина руйнується. Подібні проблеми торкнулися інших об’єктів архітектора у столиці — і будинку з химерами, і костелу Св. Миколая», — пояснював він тоді журналістам.  

Фото: Анна Лисун

Втім, театральне керівництво як тоді, так і зараз наполягає, що в цілому приміщення перебуває у задовільному стані, а негайної реставрації потребують зовнішні карнизи будівлі, ліпнина та аварійні центральні ворота — стіни та стеля навколо них і досі підперті залізними палями. Директорка неодноразово підкреслює, що керівництво увесь час витрачає гроші на першочерговий ремонт і вже замовило проектні роботи з реставрації. Але на все грошей не вистачає і будівлю зараз тримають в тонусі лише спонсорські внески.   

Фото: Анна Лисун

Втім, досі незрозуміло, скільки грошей готові витратити на реставрацію у КМДА. За словами тієї ж Московенко, у міській комісії з прав власності вже заявили, що на це передбачено 17 мільйонів гривень — хоча у Програмі економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 закладено лише півмільйона гривень.

У п’ятницю, першого лютого, з цього приводу зібралася комісія Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики. У засіданні взяла участь і директорка Департаменту культури Діана Попова, яка дещо заспокоїла працівників Будинку актора.  

Фото: Анна Лисун

Так, їх запевнили, що заклад працюватиме «до реального початку робіт», а проект реставрації — разом із кошторисом витрат — оприлюднять для громадського обговорення. Також їм пообіцяли, що «уважно розглянуть» два питання: на час робіт актори зможуть і далі працювати в «неісторичних» приміщеннях, добудованих до кенаси; а по завершенню — повернуться до будівлі.

Втім, конкретних термінів цього поки ніхто не озвучив.