Нерозчищені дороги, ожеледиця, «каша» зі снігу, піску та солі щозими перетворюють пересування столицею на повільну, брудну та травматичну пригоду. Лише 30 січня у Києві травмувалося 273 людини. «Хмарочос» розповідає про рішення, які можуть змінити цю ситуацію.

Гранітна крихта на заміну піску

Щороку з приходом зими постає питання використання солі та інших хімічних реагентів на вулицях Києва. Вони, попри те,  що значно полегшують та пришвидшують прибирання снігу, мають низку негативних ефектів. Зокрема сприяють корозії транспортних засобів, роз`їдають взуття та можуть викликати подразнення на лапах тварин.

Більшість європейських міст сьогодні, як і Київ, не відмовилися від використання солі. Проте намагаються зменшити її кількість та визначають максимальну допустиму норму використання для різних погодних умов. Це допомагає мінімізувати ще один негативний ефект – засолення ґрунтів, яке негативно впливає на багато рослин, зокрема липи та символ Києва – каштани.

Співробітники «Київавтодору» за допомогою спецтехніки розкидують піскосуміш проїжджою частиною. Фото: expres.ua

У Правилах благоустрою міста Києва зазначено, що сніг з тротуарів та внутрішньоквартальних проїздів має прибиратися механічним способом або вручну без застосування хімічних реагентів. Щоправда, у Департаменті міського благоустрою зазначають, що все ж використовують суміш для усунення ожеледиці та льодового накату. Хімічні реагенти загалом використовують переважно для того, щоб розтопити вже утрамбований сніг та лід, а тому знизити їх використання можна забезпечивши вчасне механічне прибирання вулиць.

Інший елемент, який викликає багато нарікань, – це пісок. У 2018 році жителі Львова навіть зареєстрували петицію з вимогою відмовитися від використання піскосуміші для посипання вулиць взимку. Її автори зазначають, що така суміш забруднює вуличну інфраструктуру та погіршує стан ґрунтів. З настанням весни пісок, не прибраний з вулиць, висихає та здіймається у повітря у вигляді пилу.

Детальніше про те, звідки в Києві береться пил та чому він шкідливий для здоров`я, читайте за посиланням.

Альтернативою піску може стати гравій або кам’яна крихта. Завдяки розміру частинок, такий матеріал не піднімається у повітря та не перешкоджає потраплянню води у ґрунт. Гравій використовують, зокрема у Стокгольмі. Після закінчення зимового сезону його збирають та зберігають до наступного року. В Україні від гравію часто відмовляються, тому що він може забивати водостоки. Водночас, у Швеції проблемою це не вважають: їх просто чистять двічі на рік.

Гранітна крихта не перетворюється на пил і легко прибирається з вулиць. Фото: Олександр Шутюк

Цікавий метод боротьби з ожеледицею запропонували також у Швеції. Пісок або дрібний гравій змішують з гарячою водою та розпилюють на дорогу. У результаті суміш розтоплює залишки снігу та льоду, а потім застигає у рівне і, разом з тим, шершаве покриття, яке тримається на дорозі близько тижня.

Більше про прибирання снігу в різних містах читайте за посиланням.

Пріоритетність прибирання

Не лише технологія, а й порядок прибирання від снігу має значення. Перш за все, він демонструє, які транспортні пріоритети має місто: заохочує пересування громадським та велосипедним транспортом чи приватним автомобілем.

Найбільш поширеним у світі залишається автоцентричний порядок прибирання вулиць. Його можна узагальнити так: спочатку чистять основні транспортні шляхи, потім другорядні вулиці, і, врешті, тротуари та велосипедні доріжки. Проте кілька років тому у Швеції переглянули цю формулу через не зовсім очевидну причину – гендерну нерівність.

Провівши дослідження, шведи виявили, що на авто пересуваються переважно чоловіки, у той час як жінки ходять пішки, користуються велосипедами та громадським транспортом. Крім того, було визначено, що через неприбраний сніг пішоходи травмуються втричі частіше за автомобілістів. Варто зазначити, що в Україні немає подібної порівняльної статистики, проте лише за січень у столиці через ожеледицю травмувалося майже дві з половиною тисячі киян.

У Торонто в першу чергу прибирають від снігу тротуари та велосмуги, а не проїжджу частину. Фото: twitter.com/CanUrbanism

У Швеції також дійшли висновку, що як чоловікам, так і жінкам важче подолати десять сантиметрів снігу пішки, ніж на автомобілі. І тому змінили пріоритетність прибирання: першими тепер розчищають саме тротуари та велосипедні доріжки. Крім того, перевага надається шляхам поблизу дитячих садків, шкіл, лікарень тощо. Така реформа не потребувала додаткових витрат з бюджету, проте зробила міста взимку більш доступними. Шведський алгоритм сьогодні поступово переймають також канадські міста.  

Спільна відповідальність

Хоча взимку часто лунають зауваження стосовно комунальних служб, насправді не увесь неприбраний сніг лежить на їх відповідальності. Обов’язок очистити прибудинкові території та тротуари може бути покладений на приватні жеки та власників бізнесу, які розміщуються у будівлі. Ці умови визначаються договором оренди землі або закріплюються відповідним розпорядженням. У такому випадку балансоутримувачі території повинні розчистити тротуар до бордюрного каменю або на десять метрів від будівлі. І зробити це варто за дві години після закінчення снігопаду.

Для того, щоб слідкувати за дотриманням порядку при кожній районній адміністрації працює десять інспекторів. Вони, по-перше, попереджають балансоутримувачів про прогнозовані снігопади. По-друге, мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та приписи на їх усунення. Максимальний штраф за подібне порушення – 1700 гривень. За словами Тараса Панчія, заступника директора Департаменту міського благоустрою КМДА, щодня інспектори виписують близько 100-120 подібних приписів.

Читайте також: У Києві за один день оштрафували 21 підприємця за неприбраний сніг

Сніг та ожеледь з тротуарів мають бритирати не тільки комунальні служби, а й власники та орендарі будівель поряд. Фото: КМДА

Крім того, що прибирання снігу є обов`язком, покладеним на них правилами благоустрою міста, власники магазинів, кафе, торговельних центрів та інших бізнесів повинні розуміти: відвідувачі більш охоче завітають до них, якщо не будуть боятися послизнутися прямо на порозі. Водночас, жителі столиці можуть звернутися до контактного центру за номером 1551 або на диспетчерську службу Департаменту міського благоустрою, щоб звернути увагу інспекторів на конкретну неприбрану ділянку.

Комплексний підхід

Покращити зимову ситуацію у столиці також можна вирішивши питання, що не прямо пов’язані зі снігом. Наприклад, громадський транспорт, що ходить за розкладом та передбачає більш комфортні умови ніж щільність вісім пасажирів на квадратний метр в салоні, може стимулювати людей залишити автомобіль вдома та не створювати додаткове навантаження на засніжені автошляхи. Цьому сприятимуть також вільні смуги для громадського транспорту. Вони, зазвичай, окуповані припаркованими автомобілями, але взимку також засипаються кучугурами снігу.

Під час снігопадів надзвичайно важливо, щоб громадський транспорт працював у нормальному режимі, адже він поєднує різні частини міста для більшості жителів.

Водостоки, неідеальну роботу яких кияни могли побачити під час літніх злив, можуть допомогти впоратися з водою, що утворюється під час танення снігу. Якщо, приміром, почати облаштовувати зливостоки поряд з пішохідними переходами, куди вода стікатиме, а не утворюватиме бар’єри для стрибків перехожих.

Водночас, відремонтовані дороги та тротуари мінімізують утворення великих калюж. І хоча підігрів тротуарів за прикладом Ісландії в Україні важко буде організувати у великих масштабах, це може бути хорошою ідеєю для нових будинків та житлових комплексів.

Для покращення зимової ситуації у Києві варто розглянути як конкретні так і комплексні зміни. Адже те, що трапляється щороку, не повинно неочікувано для міської адміністрації перетворювати місто у суцільний колапс.