Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 267 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Юрій Назарчук

Юрій Назарчук протягом 20 років створював мініатюрне місто з паперу і картону. В ньому був приватний сектор, багатоповерхова забудова, автобуси, освітлення, озеленення, транспортна інфраструктура.

Місто він «заснував» у 1996 році під час осінніх канікул. Перші два будинки були вигадані, без реальних прототипів. Хати освітлювалися зсередини, мали внутрішні перегородки з дверима.

Наступна забудова була частково узагальненням архітектури південної Київщини 1970-80 років, частково – відтворенням конкретних будинків. Так, одна з хатин – будинок бабусиної сестри, збудований близько 1901 року, з яким у автора пов’язано багато спогадів дитинства.

Будинок бабусиної сестри, прототип. Фото: Юрій Назарчук

Паркани було зроблено з паличок для морозива. Вони найкраще імітують не суцільні огорожі, властиві півдню Київської області.

Будинок бабусиної сестри, макет. Фото: Юрій Назарчук

Згодом Назарчук вирішив відтворити будинки Микільської слобідки, які були колись на місці Міжнародного виставкового центру в Києві.

Забудова Микільської слобідки. Фото: Юрій Назарчук

Зокрема, він створив макети будинків на вулиці Білозерській, 11 і 20, Бредіхіна, 7, Джамбульському провулку, 5, які в реальному Києві було знесено на початку 2000-х.

Забудова Микільської слобідки. Фото: Юрій Назарчук

У місті була й багатоповерхова забудова. Макет дев’ятиповерхівки 96-ї серії мав два під’їзди і внутрішнє освітлення, що складалося з 56 лампочок.

Панельний будинок 96-ї серії. Фото: Юрій Назарчук

Всередині панельки. Фото: Юрій Назарчук

Місто мало функціонуючу систему вуличного освітлення.

Нічне освітлення. Фото: Юрій Назарчук

Після ремонту в квартирі містечко виявилося розділеним навпіл, через що одна з його частин позбулася електрики. Тож Назарчук побудував міст через крісло та протягнув ним дроти.

Міст через крісло. Фото: Юрій Назарчук

Для озеленення Назарчук використовував деревій, гілки винограду та сухе листя, яке висушував під пресом. Згодом придбав штучні дерева для залізничних макетів.

Озеленення. Фото: Юрій Назарчук

У містечку була автобаза і диспетчерська станція. Автобуси мали «засклені» вікна з прозорої плівки, рухомі двері, сидіння і поручні всередині.

Автобусне депо. Фото: Юрій Назарчук

Салон автобуса. Фото: Юрій Назарчук

Назарчук намагався організувати тролейбусну лінію з розворотним кільцем і стрілкою. Тролейбуси чіплялися за дроти струмоприймачами, як справжні.

Нічне освітлення. Фото: Юрій Назарчук

Робота над містечком, бувало, переривалася на кілька років через брак часу. У 2015 році Назарчук вирішив розібрати місто. Деякі макети він створює у подарунок.

Будинок у подарунок. Фото: Юрій Назарчук

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button