В’ятрович планує усунути весь «російсько-імперський спадок» в українських пам’ятниках і назвах

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24972 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Радіо Свобода

Український інститут національної пам’яті розробить законодавчі пропозиції щодо усунення російської імперської спадщини, втіленої в топонімах та міських об’єктах. Про це повідомив голова інституту Володимир В’ятрович на дискусії, яка відбулася в Укрінформі 14 березня, пишуть Тексти.

«РФ у війні проти України використовує все, що пов’язує нас з минулим. Тож з міркувань безпеки надзвичайно важливо продовжувати кроки, що нівелюють цей вплив. Одним із таких кроків була декомунізація, нині маємо позбутися залишків колонізації», – зазначив В’ятрович.

За його словами, у процесі декомунізації виявилось, що за шаром комуністичного минулого приховується шар російсько-імперського минулого.

В якості приклада він навів постать Олександра Суворова, ім’ям якого в Україні названо щонайменше 290 вулиць, також йому встановлено п’ять пам’ятників. У січні в Києві демонтували пам’ятник Суворову, що стояв на території ліцею Богуна.

Історик Віктор Брехуненко заявив, що офіційні дати заснування Одеси і Дніпра не мають нічого спільного з реальними, оскільки російські історіографічні праці подавали дати заснування українських міст, коли територія входила до Російської імперії.

Раніше В’ятрович обіцяв переглянути дати заснування Дніпра, Одеси і Павлограда.

«Важливо уникнути й іншого перекосу, як це сталося в Запоріжжі, коли замінюючи дати, занурилися аж до X століття і нижче, депутати міської ради голосували за це», – зазначив Брехуненко.

Читайте також: Прощавай, Ленін: куди поділися пам’ятники «вождю пролетаріату» після демонтажу

Нагадаємо, в 2016 році 73% опитаних киян вважали радянські мозаїки творами мистецтва.

У 2017 році «Основи» випустило книгу «Декомунізація: Українська радянська мозаїка». Над нею працював фотографі Євген Нікіфоров, який три роки подорожував Україною в пошуках радянських монументальних мозаїк.

Нещодавно Київрада визначила, що перейменуванню вулиць у Києві мають передувати обов’язкові консультації з мешканцями.