В’ятрович планує усунути весь «російсько-імперський спадок» в українських пам’ятниках і назвах
В якості приклада В'ятрович навів постать Олександра Суворова, ім’ям якого в Україні названо щонайменше 290 вулиць.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 27 днів. За цей час ми опублікували 26923 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Фото: Радіо Свобода
Український інститут національної пам’яті розробить законодавчі пропозиції щодо усунення російської імперської спадщини, втіленої в топонімах та міських об’єктах. Про це повідомив голова інституту Володимир В’ятрович на дискусії, яка відбулася в Укрінформі 14 березня, пишуть Тексти.
«РФ у війні проти України використовує все, що пов’язує нас з минулим. Тож з міркувань безпеки надзвичайно важливо продовжувати кроки, що нівелюють цей вплив. Одним із таких кроків була декомунізація, нині маємо позбутися залишків колонізації», – зазначив В’ятрович.
За його словами, у процесі декомунізації виявилось, що за шаром комуністичного минулого приховується шар російсько-імперського минулого.
В якості приклада він навів постать Олександра Суворова, ім’ям якого в Україні названо щонайменше 290 вулиць, також йому встановлено п’ять пам’ятників. У січні в Києві демонтували пам’ятник Суворову, що стояв на території ліцею Богуна.
Історик Віктор Брехуненко заявив, що офіційні дати заснування Одеси і Дніпра не мають нічого спільного з реальними, оскільки російські історіографічні праці подавали дати заснування українських міст, коли територія входила до Російської імперії.
Раніше В’ятрович обіцяв переглянути дати заснування Дніпра, Одеси і Павлограда.
«Важливо уникнути й іншого перекосу, як це сталося в Запоріжжі, коли замінюючи дати, занурилися аж до X століття і нижче, депутати міської ради голосували за це», – зазначив Брехуненко.
Читайте також: Прощавай, Ленін: куди поділися пам’ятники «вождю пролетаріату» після демонтажу
Нагадаємо, в 2016 році 73% опитаних киян вважали радянські мозаїки творами мистецтва.
У 2017 році «Основи» випустило книгу «Декомунізація: Українська радянська мозаїка». Над нею працював фотографі Євген Нікіфоров, який три роки подорожував Україною в пошуках радянських монументальних мозаїк.
Нещодавно Київрада визначила, що перейменуванню вулиць у Києві мають передувати обов’язкові консультації з мешканцями.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті