«Київзеленбудівці» пояснили Верховній Раді, куди ділися каштани з Хрещатика

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 23609 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Pixabay

26 березня на круглому столі Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради заслухали представників «Київзеленбуду» щодо загибелі каштанів на Хрещатику, повідомляє прес-служба парламенту.

В.о. директора «Київзеленбуду» Наталя Білоусова пояснила, що дерева не витримали загазованості повітря, потепління клімату, шкідників і солі, якою посипали дороги взимку.

Також зазначила, що за каштанами на Хрещатику недостатньо доглядали і мало поливали.

«Попри складну ситуацію, Київ залишається самою зеленою серед усіх столиць», – наголосила Білоусова.

Експерти, присутні на засіданні у Раді, наголосили, що зміна клімату не є значним фактором впливу – просто дерева потребують кращого поливу.

«Київзеленбуд» проводив голосування серед киян щодо дерев, якими можна замінити каштани на Хрещатику, і більшість висловилися за платани. Поки що остаточне рішення не прийнято. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв наголосив, що йдеться не про повну заміну каштанів на Хрещатику, а лише про дерева, які висаджуються біля дороги.

Учасники засідання у Верховній Раді заявили, що платан є досить сильним алергеном, а до того ж «непривабливо цвіте».

Фахівці, серед яких був експерт із питань транспорту Дмитро Беспалов, також нарікають, що у Києві не відстежуються потоки транспорту, що зокрема забруднює повітря на Хрещатику, і не розробляються моделі перепланування цих потоків.

Присутні запропонували під час реконструкції Хрещатика зменшити кількість смуг руху, розширити тротуари, створити велосипедні доріжки і запустити громадський електротранспорт.

«Кияни мають визначитись – це має бути транзитний автобан на вісім смуг або міська вулиця, на якій зручно та приємно перебувати містянам», – зазначив Беспалов.

Читайте також: Хрещатик пішохідний: проекти та пропозиції

Денис Суховий із департаменту транспортної інфраструктури КМДА відповів, що капітальний ремонт Хрещатика не передбачає зміни геометричних параметрів вулиці.