Мінрегіон хоче зносити старі будинки для будівництва нових багатоповерхівок. Яким чином?

Фото: Wikipedia

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства підготувало законопроект, який має пришвидшити знесення застарілих будинків.

«З 2006 року в Україні діє закон щодо реконструкції застарілого житла. Проте з того часу реконструкція цих будинків на практиці так і не змогла відбутися через недосконалість законодавства. Наприклад, через наявність вимоги щодо обов’язкової згоди 100% мешканців будинку на проведення майбутньої реновації», – повідомив заступник міністра Лев Парцхаладзе.

• Новий законопроект дозволяє реконструювати або зносити житло різної поверховості, не лише п’ятиповерхівки.
• Зноситимуть багатоквартирні будинки, проживання в яких становить загрозу життю та здоров’ю, у той час як реконструкція є економічно невиправданою.
• Для рішення про реконструкцію чи знесення вже не потрібно буде згоди усіх власників – достатньо 75%.
• Відселення мешканців відбуватиметься не в межах міста або іншого населеного пункту, а в межах мікрорайону. Це унеможливить ситуацію, коли людину відселяють із центру на околицю.
• Закон не поширюється на пам’ятки культурної спадщини, приватні будинки і дачі.

«Набагато швидше і на 15-20% дешевше з розрахунку на квадратний метр не ремонтувати хрущовку, а знести та побудувати на її місці багатоповерхівку», – розповіли газеті Сьогодні в одній із будівельних компаній.

Архітектор Георгій Духовичний нагадав, що для будівництва нових багатоповерхівок на місці п’ятиповерхових хрущовок потрібно передусім прокласти нові комунікації, побудувати електропідстанції, передбачити ділянки для нових шкіл і дитсадків, а також паркувальних майданчиків. В іншому разі слід будувати будинки такої ж поверховості.

Зазначимо, що досвід подібної програми «реновації» житла, збудованого у 1950-60-х роках має Москва. У 2017 році мер російської столиці Сергій Собянін затвердив програму, яка передбачала знесення понад п’яти тисяч будинків, переважно хрущовок. На їхньому місці будували житло більшої поверховості – від шести до 20 поверхів.

Під «реновацією» малося на увазі передусім знесення будинків. Однак були й випадки власне реновації, прикладом якої є перетворення п’ятиповерхової хрущовки на Хімкінському бульварі на дев’ятиповерхівку.

П’ятиповерхова хрущовка з надбудованими поверхами в Москві. Фото: the-village.ru

Натомість в інших країнах колишнього соцтабору, практикують саме оновлення старого панельного житла. Наприклад, у Німеччині, на території колишньої НДР, подібні проекти реалізувало архітектурне бюро Stefan Forster.

Типовий панельний будинок у Німеччині після реновації. Фото: Stefan Forster Architekten

Зокрема, у містечку Лайнефельде під час реновації панельного будинку архітектори не лише не збільшили поверховість, а навпаки видалили верхній поверх і розділили задовгу споруду на окремі секції.

Типовий панельний будинок у Німеччині, поділений на секції. Фото: Stefan Forster Architekten

Читайте також: У Львові мешканці панельок зробили капітальний ремонт. Фото до і після

Про практику реновації радянського житла у Польщі та країнах Балтії читайте у нашому матеріалі.

Зразок реновації хрущовки у Латвії