Що відбувається з кінотеатром «Київ»? Позиції сторін та вимоги активістів

Фото: Політична критика

Вранці 11 червня активісти провели під стінами КМДА мітинг на захист кінотеатру «Київ» і склали список вимог до мера Віталія Кличка.

У зверненні активісти припускають, що новий орендар кінотеатру, компанія «Сінема Центр», підвищить вартість квитків і знизить частку некомерційного кіно, щоб компенсувати високу орендну ставку – 2,1 мільйона гривень на місяць.

Протестувальники вимагають від КМДА перевірити доцільність розірвання договору з попереднім орендарем, ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ”».

Також вважають, що потрібно призупинити договір оренди з «Сінема Центр» до рішення суду: Культурний центр наразі судиться з Департаментом комунальної власності за ненадання першочергового права у продовженні оренди. Засідання призначено на 18 червня.

Активісти також вимагають провести відкритий конкурс концепцій – на противагу конкурсу за пропозицією найвищої вартості оренди.

Наразі у конфлікті навколо кінотеатру «Київ» суперечки точаться навколо трьох проблемних питань.

Проблема 1. Застосування сили

Поштовхом до масових акцій протесту стало блокування будівлі кінотеатру Муніципальною охороною за присутності поліцейських в п’ятницю, сьомого червня. Принаймні до одного активіста застосували силу. «Київ» було закрито, а кінопокази скасовано на невизначений час. Фестиваль швейцарського кіно довелося перенести в кінотеатр «Жовтень». Того ж вечора сотні містян перекрили частину вулиці Велика Васильківська, протестуючи проти дій КМДА.

Орендар ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ”» назвав те, що відбувається, рейдерським захопленням, а КМДА – інвентаризацією.

«Офіційна інвентаризація кінотеатру відбулася у грудні 2018 року представниками КП “Київкінофільм”, Департаментом комунальної власності спільно з адміністрацією кінотеатру. За її результатами усе комунальне майно, що утримувалося на балансі кінотеатру з 1999 року, було списане. Наразі все, що знаходиться у кінотеатрі, є власністю ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ”». Це означає, що комунальної власності, окрім власне стін, у кінотеатрі немає», – йдеться у заяві «Культурного центру».

Директорка з маркетингу «Сінема Центр» Альона Ніцко заявила, що в цьому конфлікті компанія є третьою стороною, а не учасником.

«Ми чекаємо більше місяця, коли зможемо почати аудит приміщення. «Сінема Центр» вже заплатив за договором оренди за два місяці. Ця сума дорівнює майже семирічній платні попереднього орендаря», – заявила вона, додавши, що суборендарі площ кінотеатру – піцерія Mister Cat, клуб «Ваулт» та бар «Паровоз» – залишаються у приміщеннях незаконно.

«Культурний центр» натомість стверджує, що «Сінема Центр» є одним із трьох учасників засідання, яке відбудеться у Господарському суді 18 червня.

Денис Іванов, керівник кінокомпанії «Артхаус Трафік», яка проводила в кінотеатрі «Київ» до 10 фестивалів на рік, засудив методи зміни керівництва кінотеатру – «з силовим захопленням будівлі та побиттям активістів охоронною фірмою».

Проблема 2. Арт-хаус чи комерційне кіно?

Іванов також вважає, що кінотеатр «Київ» слід розглядати у першу чергу як культурний центр, а не «7000 квадратних метрів у центрі столиці». За його словами, під час проведення конкурсу КМДА не залучила до розробки вимог до орендаря нікого з менеджерів фестивалів, продюсерів, кінематографістів тощо.

Співзасновник кінофестивалю 86 Ілля Гладштейн висловив сумнів у тому, що новий орендар зможе виплачувати два мільйони гривень орендної ставки, зберігши при цьому некомерційний репертуар кінотеатру.

«Працюючи в кіноіндустрії, я можу відповісти на це питання: це неможливо. Прокатую нішеве кіно у кінотеатрах з 2014 року. Більшість нішевих релізів розписує до 10 кінотеатрів, а касу приносять один-два. І «Київ» – серед них. Переформатування таких майданчиків на комерційні мультиплекси витіснить із ринку все європейське, незалежне, документальне, фестивальне кіно. Такі майданчики функціонують усупереч ринку і повинні оберігатися від нього державою й містом. Фіксований відсоток від валової виручки – нормальний метод нарахування орендної плати, а конкурувати претенденти на керування такими майданчиками повинні не за запропонованою сумою, а за концепцією розвитку та репертуарною політикою», – заявив він.

За умовами договору з КМДА, 30% загального репертуару прокату має становити українське кіно. Орендар також має продовжити співпрацю з фестивалями «Молодість», DocuDays, КРОК, Одеським міжнародним кінофестивалем тощо, а також продовжувати покази артхаусного кіно.

У квітні Ніцко в інтерв’ю заявляла, що «Сінема Центр» комерційно «не витягне» кінотеатр «Київ» у тому вигляді, який є.

«Не варто нікого обманювати, що ми робитимемо виключно арт-хаусний кінотеатр. Ні. Показуватимемо й голлівудські фільми… Наше амбіційне завдання – органічно поєднати творчу та комерційну складові кінотеатру», – сказала представниця нового орендаря.

Зокрема, саме тому компанія планує провести реконструкцію будівлі.

Проблема 3. Реконструкція будівлі

Один із власників «Сінема Центр» Борис Фуксман заявляв, що у кінотеатрі планують відкрити чотири додаткових зали. Зараз там діють три.

«Мало кому відомо, що спершу у цьому приміщенні було більше зал. Кінотеатр під час будівництва був розрахований на 1200 місць», – зазначає Ніцко.

Та за її словами, поки новий орендар не був допущений у будівлю, жодних конкретних планів щодо реконструкції компанія не має.

«Є багато ідей: від музею і магазину до музичної зали і кінотеки. Якщо зберігати кінотеатр “Київ” у тому вигляді, який є,… комерційно він буде збитковим», – казала директорка з маркетингу.

В інтерв’ю Ніцко також повідомляла, що значну роль в участі «Сінема Центру» в конкурсі на оренду «Києва» зіграв особистий інтерес Бориса Фуксмана.

Кінооператор Микола Базаркін, якого, власне, й побила Муніципальна охорона сьомого червня, зазначає, що «Сінема Центр» було засновано панамським офшором. Власниками компанії є двоюрідні брати Олександр Роднянський та Борис Фуксман, а також Міхаель Шліхт, російський прокатник і продюсер фільмів «Сталінград», «Батальон», «Спасибо, что живой».