Порт Осло хоче стати першою у світі гаванню з нульовими викидами

Паром, що працює на еквіваленті двадцяти батарей Tesla. Фото: citylab.com

До 2030 року порт Осло має намір скоротити викиди вуглекислого газу, оксиду сірки, оксиду азоту та твердих частинок, щоб стати першою в світі гаванню з нульовими викидами, пише видання Citylab.

На сьогодні порт Осло приймає від 50 до 70 кораблів на тиждень та близько 12 500 контейнерів на місяць, а корабельне та берегове обладнання виробляє 55 000 метричних тон викидів парникових газів на рік.

«17 пунктів» дій порту щодо зміни клімату включають переобладнання поромних човнів, впровадження процесів із низьким вмістом вуглецю, встановлення електромереж такої потужності на берегу, яка дозволила б човнам відключити двигуни та підключитися до мережі при стикуванні. Все це має призвести до скорочення викидів на 95% відсотків до 2030 року.

Як відомо, саме нафтова галузь зробила Норвегію дуже багатою країною. Тепер за це потрібно платити, вважають у порту.

«Це дуже амбітний план, але в той же час це саме те, що необхідно, якщо ми хочемо реалізувати Паризьку угоду», – каже Гайді Нілсон, керівник відділу охорони навколишнього середовища в Порту Осло.

Порт Осло. Фото: citylab.com

У серпні порт підписав контракт із норвезькою громадською організацією Bellona Foundation, щоб змінюватися в бік скорочення викидів. Адміністрація порту не збирається зважати на те, подобається це користувачам чи ні.

Утім, такий жест не може бути локальним. Адже кораблі можуть просто-напросто прямувати до іншого порту і розвантажуватися там. Тому кампанія по зменшенню викидів має бути масовою.

«Щоб досягти цілей, всі сектори повинні скоротити свої викиди. Так, порт і морська промисловість в Осло повинні декарбонізуватись з тією ж швидкістю, що й інші галузі (тобто енергопостачання, опалення, будівництво, відходи та спалювання, дорожній рух)», – прокоментував директор електронного агентства з клімату в Осло Гайді Сьоренсен.