Сьогодні кияни витрачають у середньому на 46% більше часу в дорозі через затори, в порівнянні з вільним потоком транспорту. При цьому в годину пік затримка в дорозі збільшується на 94%. Наприклад, 30-хвилинна поїздка Києвом займає майже годину. Такими є дані  моніторингового сервісу TomTom.

Як відмічає директор «А+С Україна» Дмитро Беспалов, затори в Києві коштують 91 тисячу середніх вартостей години роботи киянина. Це 7,8 мільйона гривень на годину в масштабах всього міста. 

Одним зі способів вирішити проблему з трафіком у місті може бути будівництво перехоплювальних паркінгів при в’їзді в місто. Вони не лише розвантажують дороги, а й позитивно впливають на розвиток громадського транспорту.

«Хмарочос» дізнався, чи можуть бути корисними такі паркінги в Києві і коли вони з’являться в столиці.

Що таке перехоплювальні паркінги

Перехоплювальні паркінги – це авто- та велостоянка, збудовані, зазвичай, на в’їздах до міста та з’єднані з маршрутами громадського транспорту. На них жителі приміської зони можуть залишити свої транспортні засоби та пересісти в автобус, трамвай, метро, щоб їхати в центр міста. Автомобіль зберігається на стоянці протягом дня і забирається власником на зворотному шляху. 

Найчастіше перехоплювальні паркінги будують на в’їздах до міста, де є місце для паркування кількох тисяч автомобілів. Важливо, щоб неподалік від паркінгу знаходились зупинки громадського транспорту чи взагалі транспортний хаб з кількома варіантами маршрутів. Інакше міська влада має запустити спеціальні шатли, які б довозили водіїв авто до зупинок громадського транспорту. 

Така стоянка не лише дає можливість пересісти з автомобіля на громадський транспорт, але й створює певні стимули для цього, наприклад, близьке розташування до станцій, безкоштовне паркування (за умови платного паркування у місті), знижка чи безкоштовний квиток на громадський транспорт за умови паркування саме на перехоплювальному паркінгу.

Перехоплювальні автостоянки позначаються на дорожніх знаках за кордоном літерами «P + R» (Park and Ride, паркуйся та їдь далі). 

З часом система P+R розширилася – з’явилися концепції паркування за системами Bike and Ride (B+R) Kiss and Ride (K+R). B+R передбачає створення умов для велосипедистів для зберігання своїх велосипедів на пересадкових станціях на громадський транспорт. K+R це короткострокова парковка (5-15 хв в залежності від міста), яка передбачає підвезення водіями пасажирів до пересадкових вузлів, вокзалів або аеропортів, для цього виділяються спеціальні зони на проїжджій частині.

Перехоплювальний велопаркінг у Нідерландах

В Україні з першого липня вступили у дію зміни до Державних будівельних норм, які дозволять облаштовувати у великих містах перехоплювальні автостоянки.

При цьому до 50% машиномісць на перехоплювальних автостоянках мають бути для тривалого зберігання авто (впродовж дня), а до 25% машиномісць – для короткочасного зберігання (на кілька годин).

Перехоплювальні паркінги у світі

Як відмічає транспортний експерт Тимофій Нагорний, у містах, що формують великі агломерації, більшість людей працює у місті-ядрі, яке фізично неспроможне вмістити всі автомобілі з передмістя.

Ця проблема вперше з’явилась у 1970-х роках переважно у США та Західній Німеччині. Тому, для того, щоб основні автомобільні потоки концентрувались поза центральним містом агломерації, почали створюватися перехоплювальні парковки (Park and Ride або P+R). 

Перший офіційний такий паркінг збудували в 1979 році в Шагені, на північ від Амстердаму. У 1980-ті роки в Нідерландах побудували 50 таких паркінгів, а в 2003 році їх було вже 386.

Перехоплювлаьний паркінг у Варшаві, Польща

Перехоплювальні автостоянки активно будуються і у Великобританії. Наприклад, на початку 1990-х років довкола Лондона було побудовано станцій P+R на 85 тис. місць. Найчастіше їх будують біля кінцевих зупинок автобуса.

До того, перехоплювальні паркінги не лише розвантажують центр міста від автомобілів, а й поповнюють міський бюджет і сприяють розвитку громадського транспорту. Наприклад, в 2014 році за рахунок плати за такі паркінги бюджет Великобританії поповнився на 40 млн фунтів стерлінгів, а послугами громадського транспорту скористались 46 млн пасажирів. 

Яка ситуація з паркуванням у Києві

За підрахунками Дмитра Беспалова, якраз в години пік у Київ щодня в’їжджає близько 100 тисяч авто, і більша частина з них перетинає центральну частину міста.

Уникнути цього можна двома способами – зробити в’їзд у центр міста платним або будувати перехоплювальні паркінги при в’їзді до міста.

На сьогодні в Києві обладнано 50 тисяч місць для паркування, а все місто поділене на три зони. У першій зоні, яка включає центр міста, паркування коштує коштує 10 грн за годину, у другій, поза межами центру – 7 грн за годину, у третій, яка включає більш віддалені райони, – 5 грн за годину.

Заплатити за паркування можна кількома способами – в спеціальному паркоматі, мобільному додатку, за допомогою sms та в банківському сервісі Приват24.

Як відмічає перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, проблемою Києва на сьогодні є те, що платити за парковку в місті необов’язково, адже фактично немає механізмів, які змусили б водіїв платити за парковку.

«У Києві вже є інспектори з паркування, але вони поки що виконують більше інформаційно-рекомендаційну функцію. Вони розмовляють з водіями і закликають їх до відповідальності. Для того, щоб вони могли протягнути порушника до відповідальності, потрібно запровадити автоматичну систему оплати за парковку», – наголошує Поворозник.

За його даними, така система має запрацювати вже в першому півріччі 2020 року.

Коли в Києві з’являться
перехоплювальні паркінги

За даними Дмитра Беспалова, об’єм «ринку» для перехоплювальних паркінгів складає 100-200 тис. автівок щодня, у робочі дні тижня. Це приблизно 20% київського денного трафіку.

При цьому будувати перехоплювальні паркінги він рекомендує на ділянках біля швидкісного громадського транспорту (у випадку Киева це тільки метро), або станцій електрички у самому передмісті. Але обов’язково, щоб ці стоянки були поряд із зупинками чи станціями громадського транспорту та зрозумілою навігацією, адже P+R доволі складний у плануванні об’єкт. Він потребує певних економічних і організаційних стимулів. 

«Якщо ви хочете, щоб приміські автівки не заїзджали у місто, то місто повинне надати альтернативу – громадський транспорт, велосипедну і пішохідну інфраструктури. Також, місто повинно контролювати власний паркувальний простір та збирати за нього реальну вартість, а не пільгову як зараз», – наголошує експерт.

Про необхідність будівництва перехоплювальних паркінгів зараз багато говорять в КМДА. Ще в 2018 році Київрада визначила місця для них біля кінцевих станцій метрополітену. Їх внесено до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за «Київтранспарксервісом».

Кінцева зупинка з перехоплювальним паркінгом у Німеччині

За словами Миколи Поворозника, йдеться про паркувальні майданчики біля станцій метро «Червоний Хутір», «Лісова», «Теремки», біля кінцевої швидкісного трамваю, на проспекті Глушкова та на вулиці Щусєва. Очікується, що на них зможуть паркуватись до 10 тисяч автомобілів. 

«Ми маємо зараз розуміти, що в Києві на сьогодні не так багато місць, де можна зробити наземні паркінги. Тому в майбутньому ми хотіли б будувати багатоярусні паркінги, однак для цього нам потрібно знайти інвестора», – пояснює Поворозник.

Тимофій Нагорний звертає увагу на те, що у проекті нового генерального плану Києва (який, як обіцяють у мерії, презентують у грудні) є схема перехоплювальних паркінгів у місті, проте їх розташування викликає багато питань. Наприклад, один з таких паркінгів передбачений на центральному залізничному вокзалі, де більш логічно організувати зону K+R (як зараз роблять у Львові при реконструкції привокзальної площі). 

Натомість, у Концепції інтегрованого розвитку Подільського району, презентованій в жовтні, розробники, пропонують розміщення трьох перехоплювальних паркінгів на території району – біля перспективних станцій метро «Берковець» та «Проспект Правди», а також біля площі Тараса Шевченка. У більш близькій перспективі є нагода організувати такий паркінг біля станції метро «Сирець», про що уже заявили у КМДА.

«Хмарочос» за більш детальним коментарем звернувся в КО «Інститут генерального плану», яке нині розробляє схему розміщення перехоплювальних паркінгів у столиці. Однак там відмовились надати інформацію, зазначивши, що робота над схемою ще триває.