Якісне вуличне освітлення – це питання безпеки та комфорту жителів міста. На початок 2020 року в Києві оновили близько 22% вуличного освітлення. Лише 2019 року КП «Київміськсвітло» замінило майже 18 тисяч світильників на 135 вулицях. З бюджету на це та інші ремонтні роботи вже виділили сотні мільйонів гривень.
При цьому старі натрієві та ртутні лампи замінюють на світлодіодні (LED) світильники. Останні справді мають низку переваг. Вони забезпечують необхідну яскравість освітлення та значно енергоефективніші. У поєднанні з інтегрованою системою керування освітленням це знижує споживання електроенергії на 30%. У Києві це вже зекономило 11 мільйонів гривень у 2018 та 25 млн – у 2019 роках. Щоправда, у порівнянні з сотнями мільйонів, витраченими на капітальний ремонт, ця економія не здається аж такою вигідною.
У жителів та міських активістів періодично виникають запитання до «Київміськсвітла» пов’язані з освітленням тротуарів та пішохідних переходів, а в Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова – пов’язані з відповідністю новим Державним будівельним нормам (прим. ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення.)
Контрольні заміри
У травні 2019 року чотири ділянки з новим освітленням протестували на відповідність ДБН. Дослідження проводив Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова разом з віденською лабораторією Testing, Monitoring and Certification Body of the City of Vienna на вулицях Олени Теліги, Жилянській, Саксаганського та Набережному шосе.
У дослідженні кілька невтішних висновків. На трьох з чотирьох ділянок виявили порушення норм засліплення та значне (до 35%) перевищення мінімальної норми яскравості. В комплексі це спричиняє дискомфорт для водіїв та надмірне енергоспоживання – ефект протилежний цілям нового LED-освітлення. Крім того, на вулиці Саксаганського надмірно освітленими були житлові будинки, що може заважати місцевим жителям.
У «Київміськсвітлі» з такими результатами не згодні. «Нові норми вступили в дію 1 березня 2019 року, а освітлення там встановили раніше. Закони не мають зворотної сили», – каже директор КП Володимир Круценко. – Крім того, ми провели власне дослідження разом лабораторією з Харкова, і у мене є заперечення стосовно тих вимірювань». Отримати нові результати, проте, не вдалося: за словами Круценка, зараз цим зараз займаються «відповідні органи».
На тротуарах на вулиці Саксаганського стало темніше після заміни освітлення на нове. Фото: «Київміськсвітло»
Разом з тим, у комунальному підприємстві поділилися іншим документом: протоколом прийняття в експлуатацію. Заміри для нього проводяться вже після завершення всіх робіт, щоб переконатися, що встановлене освітлення відповідає нормам. У цьому випадку нормам не ДБН, а ДСТУ, які були написані ще 1997 року (прим. ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану). Але що більш важливо, лабораторія підприємства вимірює лише один показник – освітленість. До того ж, середню освітленість певних ділянок без розділення на проїжджу частину, тротуар тощо.
Що ж тоді з яскравістю та засліпленням? За словами начальника вимірювальної лабораторії КП Артема Колотюка, сьогодні в Україні фактично не має можливості виміряти ці показники, хоча вони і передбачені у ДБН. Тому їх враховують при розрахунках та проєктуванні, але контрольних вимірів після встановлення нових ламп на вулицях не проводять.
При цьому засліплення може бути причиною ДТП, що знижує безпеку на вулицях, з якою в Києві і так багато проблем – часто пригоди призводять до травмування чи смертей на дорогах.
Smart lightning
В Києві вже кілька років розвивається програма Kyiv Smart City, в межах якої «розумним» повинно стати і вуличне освітлення. Подібна технологія працює у кількох десятках міст – Копенгагені, Барселоні, Чикаго, Лондоні, Лос-Анжелесі, Мадриді, Монреалі тощо. Одна з найбільших інтегрованих систем запущена в Маямі: до неї під’єднано півмільйона точок освітлення.
Основа Smart lightning – це підключення всіх ліхтарів до єдиної електронної системи. У Осло, наприклад, на сьогодні модернізували 55 тисяч світильників. Система дозволяє постійно моніторити їх роботу та встановлювати оптимальну потужність світла залежно від інтенсивності руху, погодних умов та кількості природного світла в певний час доби.
Завдяки Smart lightning можна регулювати потужність як кожного окремого світильника, так і рівень освітлення певної території загалом. Це дозволяє додатково зменшити витрати електроенергії та продовжити термін роботи ламп, що економить міський бюджет. Крім того, така енергоефективність зменшує викиди СО2 в атмосферу. Ще одна перевага інтегрованої системи – вона одразу повідомляє про будь-які несправності, що дозволяє оперативно їх усувати.
В Києві за впровадження системи вуличного освітлення відповідає КП «Інформатика», а розробкою самої системи займається ТОВ «Хідден Енерджі.Юей». У 2018 році компанія отримала 50 мільйонів гривень, а у 2019 – ще 300. Закупівлі проводили за переговорною процедурою, начебто через відсутність конкуренції на ринку.
Оскільки встановленням та підключенням світильників займаються окремі КП, сьогодні ще не всі нові ліхтарі столиці інтегровані до системи. Першу ділянка smart lightning почала працювати у Дніпровському районі, зокрема, на вулиці Ентузіастів та бульварі Ігоря Шамо. Сьогодні система працює також на Дніпровській набережній.
Київський варіант «розумного» освітлення дійсно має переваги: система дозволяє швидко виявити несправний ліхтар та регулювати інтенсивність освітлення. Проте саме вона не залежить від інтенсивності руху чи показників датчиків, принаймні поки. О 23 годині освітлення зменшують на 30%, о першій ночі – на 50%, а загальний розклад роботи світильників визначає відповідне розпорядження КМДА.
Сучасні ліхтарі з датчиками руху сьогодні встановлені лише на одній вулиці – Салютній. Її реконструювала девелоперська компанія KAN Development у партнерстві з ініціативою Kyiv Smart City. «Ліхтарі реагують не лише на інтенсивність природного освітлення, починаючи горіти, коли сутеніє, але й на рухомі об’єкти: вони загораються вночі, якщо повз них йдуть перехожі або їде транспорт», – розповідає директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.
Світло для людей
Насправді, в Києві є ще кілька ліхтарів з датчиками руху. На початку 2019 року «Київміськсвітло» обладнало ними 12 пішохідних переходів, 10 з яких – у Дарницькому районі. Спеціальні світильники дозволяють зробити пішоходів максимально помітними, а для економії електроенергії додаткова підсвітка вмикається лише тоді, коли людина підходить до переходу. Проте таке освітлення – не ініціатива міських служб, а проєкт, поданий на громадський бюджет.
У КП «Київміськсвітло» можуть назвати одразу кілька причин, чому переходи не освітлюються додатково. «По-перше, на підсвітку пішохідних переходів не виділяють коштів. По-друге, там, де встановлені нові LED-світильники, рівень освітлення достатній і без додаткових заходів», – каже Володимир Круценко. Крім того, директор КП наголошує, що «Київміськсвітло» – ремонтно-експлуатаційне підприємство, а тому ініціювати подібне облаштування повинен «Центр організації дорожнього руху» або «Київавтодор».
Дорога – освітлена, а тротуари – ні. Фото: Дмитро Давтян
Подібна позиція в комунальному підприємстві й стосовно освітлення тротуарів, за відсутність якого їх часто критикують. «Одразу після завершення ремонту Дніпровської набережної, стало зрозуміло, що світло спрямоване лише на проїжджу частину, а ось на тротуари та велодоріжки воно майже не потрапляє, – розповідає активіст Олександр Томазов. – Комунальники стверджують, що все зроблено згідно з ДБН, а освітленість тротуарів відповідає всім нормативам. Але очі не обманюють: ходити тротуарами ввечері стало набагато дискомфортніше. З одного боку, вас сліплять яскраві світильники з дороги, з іншого – ви просто не бачите, що у вас під ногами». Це стосується також і центральних вулиць, де нещодавно замінили освітлення. Йти тротуаром ввечері і відчувати безпеку можна лише там, де на фасад виходять вивіски з лампами – вони створюють додаткове освітлення, а отже і відчуття затишку на вулиці.
Такий ефект пов’язують з тим, що старі натрієві та ртутні лампи давали більш розсіяне світло, а тому воно потрапляло на тротуари. З цим у КП погоджуються, але запевняють: тротуари лише здаються гірше освітленими через нове яскраве світло на дорозі. «Якщо тротуар знаходиться у 5-7 метрах від дороги, для нього встановлюється додаткове освітлення. Наприклад, так зробили на Набережному шосе, на Столичному, на Наддніпрянському. Але там, де тротуар одразу біля опори, на нього потрапляє достатньо світла від основних ламп», – вважає він.
А на питання, чому не встановити додаткову лампу, спрямовану на тротуар, відповідь проста: капітальний ремонт не передбачає таких змін. «На тій же Дніпровські набережній було 120 опор – отже 120 нових ми повинні встановити. І в цих межах забезпечити освітлення, що відповідає нормам», – каже Круценко. Навіть одна додаткова лампа вимагає окремого проєкту і виділення коштів з бюджету.
Чому на цих опорах не можна передбачити лампу, повернуту в бік тротуару в межах капітального ремонту, для комфорту та безпеки киян – питання відкрите.
Сучасне освітлення
Сьогодні в Києві діє цільова програма зовнішнього освітлення міста на 2018-2022 роки. Серед основних її положень – підвищення енергоефективності, зменшення витрат з бюджету на освітлення, забезпечення комфорту та безпеки жителів міста у вечірній час.
Але видається, що лише заміни ламп для цього може виявитися недостатньо. При тому капітальному ремонті, який проводять на більшості вулиць зараз, не змінюють сам принцип освітлення – тут не приділяють додаткової уваги тротуарам та пішохідним переходам, що мало б бути основою людиноцентричних перетворень у місті.
Наостанок запитуємо в директора «Київміськсвітла»: що робити тим, кому на тротуарах темно? Як ви реагуєте на критику? «Ми зустрічаємося з жителями, активістами, депутатами, враховуємо побажання в межах повноважень. Якщо ні, пояснюємо, чому має бути саме так», – каже Круценко.
Читайте також: Я працюю в «Київміськсвітлі». Чому підприємство демонтує історичні ліхтарі і не хоче їх повертати?
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті