В Лондоні майже немає підземних переходів, а смертність пішоходів на дорогах значно менша, ніж в Києві. Чому?

Вулиці міста. Фото: livingstreets.org.uk

З 2018 року на вулицях Лондона діє програма Vision Zero, що заперечує нетерпимість до жертв на дорогах. Її мета — зменшення кількості людей, що гинуть або отримують важкі поранення на дорогах Лондона, на 65% до 2022 року — і звести смертність до нуля до 2030 року.  Поштовхом до цього рішення стала пригода з трамваєм на зупинці «Сенділендс» в районі Кройдон в 2016 році. Тоді в аварії загинуло семеро людей. Однією з вимог програми було знизити швидкість в центрі міста до 20 миль/год (близько 32 км/год). Невдовзі з’явилися нові знаки 20 миль/год та дорожня розмітка.

Карта обмеження швидкості в центрі Лондона (вулиці, з обмеженням 20 миль/год позначено зеленим).Скрін зі звіту по впровадженню програми Vision Zero в Лондоні

Окрім того, для досягненення нульового рівня смертності на дорогах у Лондоні вирішили знизити трафік на 10-15% до 2041 року, тобто зменшити кількість поїздок автівками на 3 млн щодня.

Відмітимо також, що більшість пішохідних переходів Лондона – наземні, в той час, як у Києві підземних переходів більше двох сотень. На їх утримання місто щороку виділяє певну кількість коштів для підтримання їх благоутрою. Саме бажання зменшити кількість коштів на утримання підземних переходів зараз активно обговорюють у Польщі. В одному з підземних переходів Варшави вже провели оптимізацію – там зробили пункт допомоги бездомним. Остаточного рішення про інші поки що немає. Але є пропозиції їх повного переобладнання в магазини, або надати ці площі підприємницьким інкубаторам, клубам чи художнім галереям. У Кракові ж просто продублювали підземні переходи наземними.

Статистика та порівняння кількості підземних переходів Києва та Лондона. Фото зі сторінки Victor Petruk‎ у Facebook

У Києві рівень смертності на дорогах, за даними національної поліції, становить 30,5 жертв на 1 млн. осіб. Натомість в Лондоні цей показник складає 7,0 на 1 млн. осіб.Читайте також: Раз і назавжди: чому Києву варто позбутися більшості підземних переходів