11 березня в Києві, а згодом і по всій Україні оголосили карантин через коронавірус COVID-19. Перший спалах цього вірусу був зафіксований на початку року в китайській провінції Хубей. І хоча в Китаї кількість хворих вже пішла на спад, вірус продовжує активно ширитися світом. 

Зокрема, за останню добу в Італії виявили 2313 нових хворих, в Іспанії та Франції – понад 500. В Україні поки був підтверджений тільки один випадок захворювання на коронавірус.  

«Хмарочос» зібрав відповіді на найбільш поширені запитання стосовно коронавірусу в Україні та карантинного режиму Києва. 

Що таке пандемія?

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала ситуацію з COVID-19 пандемією. Це визначення не пов’язане з серйозністю захворювання, лише з масштабами та темпами його поширення. 

Пандемія – це поширення нового захворювання у світових масштабах, яке характеризується відсутністю колективного імунітету і, як правило, ефективних засобів профілактики (вакцин) та лікування. Останнього разу ВООЗ оголошувала пандемію в 2009 році через вірус H1N1, відомий також як свинячий грип. 

На 21 березня у світі підтверджено 126 тисяч випадків зараження коронавірусом. З них 80 тисяч зареєстровано у Китаї, 12 тисяч – в Італії, 9 тисяч – в Ірані та 7 тисяч – у Південній Кореї. Загалом COVID-19 виявили у понад 70 країнах. Слідкувати за поширенням вірусу можна на спеціальному сайті з мапою.

При цьому в ВООЗ наголошують, що оголошення пандемії не змінює того, як організація оцінює загрозу від нового коронавірусу, того, що робить ВООЗ і того, що мають робити країни. «Пандемія — це не те слово, яке можна використовувати несерйозно чи недбало. Це слово, яке в разі неправильного використання може посіяти необґрунтований страх чи невиправдане прийняття того, що боротьбу завершено, призводячи до відворотних страждань і смертей», — каже генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

Які симптоми коронавірусу?

Найбільш розповсюдженими симптомами COVID-19 є лихоманка, сухий кашель та відчуття втоми, стверджує Всесвітня організація охорони здоров’я. Лихоманку (підвищення температури тіла вище 38°C одна з ознак лихоманки) фіксували у 87,9% випадків, сухий кашель – у 67,7%.

Іншими симптомами хвороби можуть бути ускладнене дихання, біль в горлі, головний біль, біль в м’язах, нудота, діарея та закладеність носа. 

За даними досліджень, близько 80% інфікованих мали легкі симптоми, 15% мали важку форму інфекції, а 5% хворих опинилися у критичному стані та потребували штучної вентиляції легень. 

Я погано себе почуваю, що робити?

Якщо у вас є симптоми, характерні для коронавірусу, варто повідомити про них вашого сімейного лікаря. Краще буде зателефонувати або викликати швидку, щоб уникнути потенційного зараження інших людей навколо. Якщо ви нещодавно були закордоном або контактували з людьми, які повернулися з Китаю, Італії та інших місць спалаху вірусу, також повідомте про це лікарів. 

Перед тим, як тестувати потенційного хворого на COVID-19, лікарі повинні з’ясувати, чи могла людина контактувати з іншими хворими та виключити застуду, грип та інші поширені інфекційні хвороби. 

При цьому в МОЗ зазначають, що Україна готова приймати та лікувати пацієнтів із COVID-19. В нас є інфекційні бокси, близько 12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тисячі лікарів-інфекціоністів та 5 тисяч інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та інфекційних боксах. Вакцин та ліків проти коронавірусу поки немає, але 68 тисяч людей на сьогодні вже одужали завдяки підтримувальному медичному догляду. 

Чи можемо ми виявити COVID-19?

Існують два види тестів: експрес та ПЛР-дослідження. Експрес-тести дозволяють виявити антитіла до коронавірусу в крові за десять хвилин, але вони ефективні тільки після 5-7 дня інфікування. Поки такі є лише в Києві, їх передали у сім столичних лікарень: Олександрівську, міські клінічні лікарні № 4 і № 9, дитячі лікарні № 1 і № 2, інфекційну дитячу лікарню на Дегтярівській та пологовий будинок № 4. За словами Віталія Кличка, до кінця тижня в місті має бути 5 тисяч експрес-тестів. 

Для ПЛР-дослідження в пацієнта беруть мазок і відправляють до спеціальної лабораторії. Всі зразки зараз перевіряють в Києві, а результат такого тестування можна отримати на наступний день. Подібні тест-системи є в Україні ще з лютого. Крім прибулих в Китаю в Нових Санжарах, на 12 березня протестували ще 47 осіб. Лише 1 зразок виявився позитивним, один ще вивчається. 

Зараз тест-систем для ПЛР-дослідження вистачить, щоб перевірити 2000 пацієнтів, а наступного тижня має прибути нова партія від Всесвітньої організації охорони здоров’я з реагентами для тестування 25-30 тисяч людей, розповідає голова Центру громадського здоров’я при МОЗ Ігор Кузін в інтерв’ю виданню «Бабель».

Чи справді коронавірус більше загрожує літнім людям?

Попередні дані дійсно підтверджують, що люди літнього віку більш вразливі до COVID-19, а у важкому і критичному стані найчастіше опиняються хворі у віці від 70 до 80 років. Супутні хвороби, такі як серцево-судинні захворювання, діабет, захворювання легень, гіпертонія, теж збільшують ризик. 

Точного пояснення такому віковому розподілу поки немає. За однією з версій, на серйозність протікання хвороби впливає білок ACE2. Він пов’язаний з роботою серцево-судинної системи та регулюванням артеріального тиску. Активність ACE2 значно вища у людей похилого віку. Препарати для лікування гіпертонічної хвороби, дія яких пов’язана з цим білком, теж можуть впливати на перебіг хвороби, зазначає Євгеній Комаровський.

При цьому ВООЗ наголошує: захворіти можуть люди будь-якого віку, тому дотримуватися превентивних заходів варто усім. 

Навіщо потрібен карантин?

За українським законом карантин – це заходи, що мають на меті запобігти поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Поки його оголосили на три тижні – до 31 березня в Києві та до 3 квітня в Україні загалом. 

Карантин повинен, з одного боку, стримати темпи поширення вірусу та допомогти медичній системі виграти час. Навіть якщо в результаті захворіє та ж кількість людей, ці випадки будуть розтягнуті на кілька тижнів чи навіть місяців, що дозволить надати всім необхідну медичну допомогу та вчасно перерозподіляти ресурси (див. графік). 

Що передбачає карантин в Києві?

Карантин у Києві розпочнеться 12 березня і триватиме до кінця місяця. В Постійній комісії з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА постановили на три тижні зупинити навчання в усіх освітніх закладах столиці (школах, садочках, університетах тощо), обмежити проведення спортивних заходів, тимчасово закрити театри, кінотеатри та музеї і припинити роботу розважальних центрів. 

У Києві діятиме обмеження на зібрання понад 60 осіб, при цьому до участі в заходах допускатимуть лише тих, кому виміряли температуру. Шопінг-моли працюватимуть, але в них буде закрито розважальні зони та чергуватимуть медики, які вибірково мірятимуть температуру відвідувачам. 

Через карантин вже почали переносити та скасовувати масові заходи. Зокрема,  передчасно закрилася виставка Ukraine WOW на київському вокзалі. Перенесли відкриття сезону фестивалів Ulichnaya Eda, а Київський міжнародний півмарафон та iForum відклали на другу половину 2020 року. Про припинення сеансів на час карантину оголосила мережа «Планета кіно» та кінотеатр «Жовтень».

Як знизити ризик поширення коронавірусу?

Для профілактики захворювання рекомендують дотримуватися стандартних рекомендацій. 

• часто та ретельно мийте руки з милом або користуйтеся дезинфекційними засобами
• не торкайтеся брудними руками очей, носа та рота
• під час кашлю чи чхання прикривайте рот та ніс хустинкою
• уникайте тісного контакту з хворими
• не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження
• залишайтеся вдома, якщо захворіли
• якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей

При цьому жодної ефективності часнику, алкоголю чи гарячої ванни не було доведено. Більше спростованих міфів з протидії коронавірусу можна знайти на сторінці ВООЗ.

МОЗ України також радить тимчасово утриматися від поїздок до країн або окремих територій держав, найбільш уражених вірусом. Зокрема. до Іспанії, Італії, Франції, В‘єтнаму, Республіки Корея, Японії, Ірану. 

Чи можна користуватися громадським транспортом?

У Києві та інших містах України карантин не поширюється на громадський транспорт. Проте комунальні підприємства вживають додаткових заходів безпеки. Подібні інструкції діють майже щороку в періоди спалахув грипу чи інших інфекційних хвороб.

Зокрема, в метро ще з кінця січня двічі на день проводять дезінфекцію на станціях. Спеціальними засобами тут обробляють підлогу, поручні ескалаторів, касові вікна на ручки дверей. Дезінфікують також самі потяги метро перед виходом з депо. А працівникам метрополітену, які контактують з пасажирами, рекомендують носити захисні маски та залишатися вдома в разі.

У «Київпастрансі» також роблять вологе прибирання всередині автобусів, трамваїв та тролейбусів щодня. Для дезінфекції поручнів салонів, дверей, підвіконня тощо використовують спеціальні засоби, у водіїв і контролерів перед виїздом на маршрут перевіряють температуру. 

Разом з тим, можливість підхопити інфекцію в громадському транспорті не настільки велика, як зазвичай вважають. Моделювання 2011 року показало, що вірогідність захворіти в громадському транспорті складає 4-5%, в той час як в закритих місцях для зборів людей – 25-32%. Більше про цей експеримент можна дізнатися тут.