Навіщо потрібен карантин і як він впливає на сценарії поширення коронавірусу? (інфографіка)

Моделювання показує, що локдаун (примусова ізоляція території) не надто ефективніший за відсутність взагалі будь-яких заходів.

Дата публікації: 17.3.2020 Розділ: Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Anna Shvets, Pexels

Окрім намагання загалом знизити кількість заражених на коронавірус, у превентивних заходів є інша важлива мета – «розтягнути» кількість хворих у часі. В інакшому разі одночасно велика кількість хворих призведе до колапсу системи охорони здоров’я.

«Для чого запроваджують карантин? Карантин запроваджують для того, щоб виграти час, щоб не тисяча осіб захворіли одночасно, а щоб ця тисяча осіб захворіла хоча б протягом місяця, щоб медичні працівники могли надати допомогу, розподілити ресурси», – пояснює у статті для НВ лікар Євген Комаровський.

Видання Washington Post опублікувало симулятор, який пояснює різні сценарії поширення коронавірусу в залежності від карантинних заходів.

Наразі статистика демонструє експоненційне зростання кількості хворих. Це значить, що чим більше хворих, тим пропорційно більше швидкість зростання – відповідно, ще більше хворих і ще стрімкіше зростає швидкість. За такого темпу, наприклад, у США до травня буде сто мільйонів заражених коронавірусом.

Інфографіка: Washington Post

1. Якщо не вживати жодних обмежень, хворі заражатимуть здорових, доки кількість заражених не досягне піку і всі не перехворіють – потім крива йтиме на спад. Чим більше населення території, до якої застосовуватимемо цю модель, тим на довший період розтягнеться верхнє плато.

2. В разі повного закриття міста чи регіону з зараженими, як це було здійснено у китайській провінції Хубей, крива дещо вирівняється, але не надто відрізнятиметься від попереднього сценарію.

Локдаун (примусова ізоляція території) не здатен відокремити заражених від здорових. Професор медичного права Джорджтаунського університету Лоренс О. Гостін вважає, що такі локдауни запроваджують дуже рідко, і вони не є ефективними.

3. Третій сценарій – низка заходів, спрямованих на дотримання соціальної дистанції. Це заборона масових заходів, рекомендації лишатися вдома та інші обмеження, які усувають приводи для скупчення людей. Звісно, не всі дотримуватимуться рекомендацій, тож все одно заражатимуть одне одного. У моделі використано припущення, що чверть населення території зберігатиме мобільність, а решта самоізолюється.

4. У четвертій моделі вийшли з припущення, що населення ще більш свідоме, і мобільність зберігає лише кожен восьмий. Як видно з кривої, інфекція ледь поширюється.

Це умовні моделі, які використовують уявну хворобу, тож справжній перебіг подій під час пандемії коронавірусу може відрізнятися. Зокрема, ці сценарії не враховують загиблих.

Порівняння всіх чотирьох сценаріїв: 1) жодних заходів, 2) примусовий карантин і локдаун, 3) помірна самоізоляція, 4) сувора самоізоляція

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила поширення коронавірусу COVID-19 як пандемію. У Києві та Україні від 12 березня запроваджено карантин, який триватиме три тижні.

З 17 березня Україна закрила кордони для в’їзду іноземних громадян. 16 березня Кабінет міністрів запровадив заборону залізничного, авіа- та автобусного міжміських та міжобласних пасажирських перевезень. Постановою також заборонено перевезення більше 10 пасажирів одночасно в трамваях, тролейбусах та автомобільному транспорті, в автобусах на міських маршрутах.

Київський метрополітен припиняє перевезення пасажирів 17 березня о 23:00.