Київську область хочуть поділити на шість райцентрів замість п’яти. Які проблеми це створить?

Депутати КОДА без громадського обговорення прийняли рішення про поділ на райцентри, ставлячи під сумнів адміністративну реформу. Таким чином область поділять на районні центри, куди увійдуть вже затверджені Кабміном громади.

У березні 2020 року за планом КОДА, наданим міністерству, у Київській області мало б утворитися п’ять представлених раніше районів: Ірпінський, Васильківський, Білоцерківський, Броварський та Переяславський.

Проте наприкінці травня, за незрозумілих обставин, оголосили про утворення шести районів: Білоцерківського, Обухівського, Переяславського, Бориспільського, Фастівського та Бучанського. При цьому відмічають, що методика формування одиниць субрегіонального рівня була грубо порушена.

Майже незмінними у новому поділі лишили Білоцерківський та Переяславський райони. Щодо вибору адмінцентрів, то питань немає лише до Білоцерківського району, а от у новосформованому Переяславському районі багато мешканців  хотіли би бачити центром місто Яготин, проте воно не відповідає методиці формування. Попри його більш зручне логістичне розташування, місто «програє» за економічними показниками та за кількістю населення.

Межі новоствореного Бориспільського району фактично відповідають запланованому раніше Броварському, але райцентр перенесли до іншого міста: з Броварів до Борисполя. Хоча в останньому проживає менше людей, обрали саме це місто, ймовірно, через наявність аеропорту, що є одним з найбільших платників податків.

Замість Васильківського району сформують два інших — Обухівський та Фастівський. Примітно, що жителів Васильківщини віднесли до Фастівського району. Зазначається, що це створить великі незручності, бо мешканцям району було б ближче їхати до Обухова. До складу Обухівського району також увійдуть території, що за попереднім планом могли б стати частиною Білоцерківського.

Найбільший конфлікт виник навколо створення Бучанського району замість Ірпінського. Адже Буча, яка з січня 2007 року була селищем міського типу, не відповідає критеріям міністерства щодо статусу опорного міста новостворених об’єднаних громад. Щодо кількості населення, то в Бучі зараз живуть трохи більше 36 тисяч людей, а в Ірпені — понад 100 тисяч. До того ж, за словами в.о. голови Ірпінської міської ради Андрія Літвінова, пропозиції обладміністрації не погодили із громадами Приірпіння.

«Обласна адміністрація порушила Методологічні критерії Мінрегіонбуду, щоб зробити Бучу районним центром. Ми дуже сподіваємося, що хоча б сам Мінрегіонбуд не буде порушувати власну методологію і поверне Ірпеню статус центру об’єднаних громад», — говорить в.о. міського голови Ірпеня Андрій Літвінов.

Попри отримання статусу міста та власної адміністрації, Буча дотепер продовжує користуватися інфраструктурою Ірпеня. Наприклад, водопостачання у місті забезпечує КП «Ірпінський водоканал», а також Ворзель та Гостомель. Регіональні офіси Національної поліції, податкової служби, підрозділ Державної служби з надзвичайних ситуацій, «Київобленерго», «Київоблгаз», суд, медичні установи, міграційна служба, архів та ще деякі установи обох міст знаходяться в Ірпені.

Крім того, Буча є дотаційним містом, якому не вистачає власного бюджету для забезпечення сталого розвитку. На відміну від Ірпеня, де надходжень до міського бюджету вистачає на забезпечення базових витрат та покращення  інфраструктури.

Жителі Приірпіння припускають, що адмінреформа у Київській області стала наслідок перерозподілу впливу, яку не оминула корупційна складова. Громади населених пунктів регіону вже готують звернення до відповідних органів з вимогою провести адмінреформу справедливо.

Окрім Київщини, Мінрегіон направив на погодження до центральних органів виконавчої влади проєкти поділу й інших майбутніх районів. У відомстві звертають увагу на те, що при поділі на райони, в першу чергу, важливо було врахувати розташування установ державної виконавчої влади, щоб їх ефективність корелювала з мінімальними затратами на їх утримання. Адже тепер громадяни отримуватимуть послуги не в райцентрах, а на рівні громад, у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАПах).

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода зазначив, що проєкт постанови не є догмою і пропозиції ще вноситимуться та будуть розглянуті «і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким мають відповідати майбутні райони, будуть враховані».

«Ключове – майбутні райони повинні бути оптимальними за своїми параметрами для того, щоб в них організувати ефективну систему державного управління, зокрема, формування на цьому рівні дієвих органів виконавчої влади», — додав він.

Читайте також: Коцюбинське можуть включити до складу Києва ще до виборів мера.

Усі фото з оригінальної статті