На Рейтарській дерево впало на автівку. Озеленювач пояснює, чому це трапляється

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 125 днів. За цей час ми опублікували 25006 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На вулиці Рейтарській у центрі Києва дерево впало на автомобіль. Фотографію опублікував Ілгам Гасанов, який працював озеленювачем у «Київзеленбуді».

Попри дворічний мораторій на обрізку дерев, ухвалений Київрадою наприкінці 2018 року, «зеленбудівці» продовжували обрізати та видаляти дерева, посилаючись на їхню аварійність та небезпечність.

Гасанов вважає, що такі випадки трапляються через брак системного огляду дерев і, зокрема, відсутності електронного реєстру зелених насаджень.

«Огляд дерев має бути системним, візуватися підписами конкретних майстрів та бути у відкритому доступі. Як і реєстр дерев, які є на балансі міста, як і реєстри актів, за якими в місті планують видаляти дерева», – зазначає він.

У коментарі «Хмарочосу» він пояснив, як зараз відбувається догляд за деревами у Києві: зазвичай майстер бачить сухе дерево чи зламану гілку, коли проходить обмежену частину своєї ділянки. Тоді він може запросити в комісії акт на видалення. Також запити надходять від громадян на номер контактного центру 1551.

«В ідеалі це має працювати так, що кожен майстер має обстежувати дерева з певною періодичністю – раз на місяць, двічі-тричі на місяць, залежно від віку дерева та попередніх оглядів. Огляди мають фіксуватися в обліковому паспорті дерева, і під кожним оглядом має бути підпис», – зазначає Гасанов.

Це потрібно, аби вчасно виявляти хворі дерева та відслідковувати динаміку захворювання та лікування.

«Для цього потрібен електронний реєстр дерев, який спростить цю роботу до опису у смартфоні, але поки це мрії і сподівання на новий закон про Київ», – зазначає Гасанов.

Зазначимо, що систему інвентаризації дерев має «зеленбуд» у польському Кракові. База даних налічує понад 150 тисяч дерев.

На кожне дерево кріплять бірку з номером. Дерево має окрему сторінку, на якій міститься інформація про нього, аж до наявності пташиних гнізд. Там само зберігається вся історія дерева з відмітками про догляд чи пошкодження. В історії можна робити відмітки про заплановане обрізання тощо.

Читайте також: Я працюю в «Київзеленбуді»: чим займається озеленювач і чому в Києві гинуть дерева