Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 311 днів. За цей час ми опублікували 26399 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Американці платять високу ціну за десятиліття нехтування пішохідною інфраструктурою. Про причини та наслідки цього повідомляє урбаніст Девід Зіппер у статті для CityLab і Bloomberg.

Проблему поганих тротуарів оприявнила пандемія коронавірусу. Перформер із Торонто продемонстрував, що на більшості тротуарів нереально дотримуватися соціальної дистанції у два метри.

Як відповідь на виклики пандемії в низці міст світу почали створювати пішохідні зони та розширювати тротуари. Тимчасово віддати пішоходам одну чи кілька смуг для автомобілів можна за допомогою різних бар’єрів-делінеаторів. Водночас ресторани та кафе подекуди відвойовують простір у пішоходів для своїх літніх майданчиків, де безпечніше перебувати, ніж у закритому приміщенні.

У доавтомобільну епоху в містах Америки було більше місця для пішоходів, зазначає Арлі Адкінс, професор міського планування з Університету Аризони. Та з 1920-х років містопланувальники зробили чіткий вибір у пріоритетах розподілу простору – на користь автомобілів.

У старих містах, заснованих до автомобільного буму, тротуари звужували, а в нових містах інфраструктуру відразу робили недружньою до пішоходів. Це видно, зокрема, якщо порівняти Нью-Йорк та Остін (Техас). Якщо в першому є доволі непогана пішохідна мережа, то в другому половина вулиць взагалі не мають тротуарів.

Ліворуч: Бостон, Массачусетс. Фото: Kentaro Toma, Unsplash Праворуч: Гаррісберг, Пенсильванія. Фото: Olivia Connell, Unsplash

Вирішення проблеми з тротуарами у США ускладнює те, що той чи інший відрізок тротуару може бути як на балансі міста, так і на балансі власника будинку. Наприклад, у Сан Хосе та Міннеаполісі відповідають за стан тротуару саме приватні власники, вони ж мають оплачувати утримання в належному стані. Саме тому гірші тротуари – у бідних районах (в яких зазвичай переважає чорне населення). Відповідно, у бідних (і чорних) районах пішоходи частіше потрапляють в автоаварії.

Незадовільний стан тротуару чи його цілковита відсутність змушує пішохода виходити на проїжджу частину й ризикувати здоров’ям або життям. Найбільше такий стан речей впливає на найвразливіші верстви, такі як літні люди, батьки з дитячими візками та люди з інвалідністю.

Табличка, яка попереджає про дітей з вадами зору та слуху, встановлена на вулиці без тротуару. Фото: Barbara McCann, slate.com

Розмаїття балансоутримувачів призводить до того, що все населення міста страждає від відсутності інфраструктури – хай як добре один власник слідкує за своєю частиною тротуару, якщо далі хідник обривається, то люди оминатимуть весь маршрут.

Відсутність тротуарів має безпосередній вплив на здоров’я. Проведене 2009 року в 11 країнах дослідження показало, що містяни, які живуть у районах із хорошими тротуарами, більш схильні гуляти щонайменше 30 хвилин на день.

У 2017 році опитування, проведене Американською спілкою рієлторів, виявило, що для 87% респондентів наявність тротуарів та пішохідної мережі є важливим чинником для вибору місця проживання.

Читайте також: Уроки коронавірусу: містяни потребують ширших балконів

Автор вважає, що пандемія – гарний привід для того, аби міста США переглянули політику фінансування та планування пішохідної інфраструктури, адже тротуари бережуть здоров’я навіть коли немає коронавірусу.

Фото: Gabe Pierce, Unsplash

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button