Уроки коронавірусу: містяни потребують ширших балконів

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Пандемія коронавірусу та запроваджені через неї карантинні заходи оприявнили проблему браку приватних відкритих просторів у сучасних містах, пише CityLab.

«Найочевидніші деталі, які ця пандемія виявила у міському житті, – ширина тротуарів та глибина балконів», – вважає консультант із міського планування Ванкувера Брент Тодеріан.

Зокрема, у великих містах США трохи більше 60% орендарів житла мають доступ до балкона, веранди, тераси або патіо. Такий доступ залежить від платоспроможності. Так, у Сан-Франциско дві третини мешканців мають балкон, проте лише 20% із цих «щасливців» – ті, хто змушений витрачати на оренду житла більше половини свого доходу. А в Нью-Йорку половина тих, хто має доступ до балкону, платить за житло щонайменше 1500 доларів на місяць.

Але і наявність балкону не значить, що ним можна повноцінно користуватися. В Європі та меншою мірою у Північній Америці поширені фальшбалкони, або французькі балкони, які ще називають «балконами Джульєтти», які не мають балконного майданчика, або ж він настільки тісний, що на ньому може хіба що стати одна людина.

Фото: Hugues de BUYER-MIMEURE, Unsplash

На більших балконах, що мають принаймні два метри у глибину, можна розмістити стіл зі стільцями і навіть гриль.

За словами Тодеріана, тісні балкони нерідко є наслідком правил міського планування. Деякі міста встановлюють обмеження на площу приватного відкритого простору в багатоквартирних будинках. Наприклад, місто може надавати забудовнику певний ліміт площі під балкони, який не зараховується до загальної площі житла і не впливає на розрахунок щільності забудови. Але зазвичай забудовник не будуватиме балкон, просторіший за такий ліміт.

Фото: Thomas Peham, Unsplash

Як колишній головний архітектор Ванкувера, Тодеріан вніс зміни у містобудівні норми, які заохочували девелоперів розширювати балкони, якщо цей елемент у проєкті покращував три характеристики будівлі: якість проживання; архітектурну привабливість; та екологічність. Щодо останнього пункту – ширші балкони забезпечують тінь, завдяки чому будівля охолоджується природним чином і відтак споживає менше енергії.

Читайте також: Австрійські архітектори спроєктували парк соціального дистанціювання

Фото обкладинки: Jari Hytönen, Unsplash