Генплан Києва застарів і не враховує зміни клімату, – експерти

У документі відсутнє розуміння взаємозв’язків між, наприклад, будівництвом транспортної мережі й житла та їхнім впливом на природне середовище, вважають дослідники.

Дата публікації: 19.6.2020 Розділ: Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Проєкт Генерального плану Києва 2040 не містить актуальних і сталих містопланувальних рішень, які б враховували кліматичні зміни. Такого висновку дійшли дослідники-урбаністи Анастасія Пономарьова, Брент Д. Раян та Олександр Анісімов. Їхні зауваги до проєкту Генплану опубліковано на MistoSite.

Експерти констатують: Генплан Києва «провалився» і застарів щонайменше за трьома аспектами:

він пропагує радше нестале, ніж стале мислення,
поглиблює дезінтегрованість просторового планування
і заперечує важливість публічного простору.

Зокрема, вони критикують документ із точки зору збереження довкілля та кліматичних викликів. Уже зараз Київ належить найменш придатних до життя міст, згідно з індексом EIU (117/140) та рейтингом Mercer (173/221). Автори виокремили три головні недоліки Генплану:

По-перше, у плані немає термінології сталого й екологічного розвитку.

Дослідники підрахували, що в документі згадано слова «розвиток», «будівництво» і «зростання» згадані у тексті, відповідно, 278, 249 та 35 разів, що засвідчує дружнє ставлення до забудовників.

Водночас терміни «сталість», «стійкість» і «кліматичні зміни» згадані 21, 0 та 1 раз відповідно.

Експерти вважають, що у документі відсутнє розуміння взаємозв’язків між, наприклад, будівництвом транспортної мережі й житла та їхнім впливом на природне середовище. Питання захисту довкілля пропонують розв’язувати ніби саме по собі.

«Дискурс (Генплану) можна підсумувати одним реченням: “Цілком нормально будувати де завгодно двадцятиповерхівки й вирощувати довкола них траву, щоб компенсувати екологічний дисбаланс”», – зауважують автори аналізу.

По-друге, у плані не враховано найкращі світові практики сталих міст.

Дослідники не знайшли у документі згадок про те, як Київ долатиме проблему забруднення повітря, послаблюватиме ефект теплового острову, запобігатиме затопленню вулиць чи скорочуватиме ланцюги постачання продуктів.

Натомість Генплан пропонує подальший «розвиток» дорожньої інфраструктури, побудову мостів, інженерних комплексів і транспортних розв’язок, забудову нових житлових і офісних районів.

На останній сторінці документа в кінці списку «плану дій» згадують заходи впровадження «сталості». Жоден із них не вирішує проблем зростання обсягів використаної енергії та залежності від приватних автомобілів.

При цьому автори Генплану згадують Кіотський протокол – документ, ухвалений у 1990-х роках. Його замінила Паризька кліматична угода, з часів ратифікації якої Україною вже минуло чотири роки.

По-третє, план і далі спирається на «традиційні», застарілі та несталі методи проєктування.

Генплан пропонує збільшити площі озелененої території з 18,2 до 23,2 квадратного метра на людину, а також створити буферні парки (докладніше про них тут).

Обидві пропозиції вкладаються в моделі планування радянського міста, яке мало чітко окреслені зони для роботи, відпочинку і сну й було теоретичним продовженням ідеї міста-саду, вважають експерти.

Такий підхід не передбачає регулювання різноманітності та доступності зелених зон: в одних районах мешканці мають доступ до великої кількості таких територій, в інших ці території приватизовані або заблоковані дорогами.

Крім того, Генплан не пояснює, як місто обслуговуватиме ці нові зелені зони. Дорогі озеленені території, які потребують постійного поливу і догляду за рослинами, не є сталим рішенням для міста, зауважують експерти. Натомість Генплан міг би закласти створення парків з низькими вимогами догляду, стійких до повеней або біорізноманітних ландшафтів, таких як заболочені території.

«Багато заходів, окреслених у Генеральному плані 2040, призведуть до шкідливого й несталого просторового розвитку. Питання про захист довкілля тут поставлене надзвичайно слабко й проігнороване в інших планувальних рішеннях», – підсумовують автори статті.

Нагадаємо, Інститут Генплану оприлюднив проєкт і запропонував його до обговорення у березні цього року. Активісти не довіряють офіційному обговоренню і запустили альтернативну платформу «Генплан киян» для дискусій.

Фото: Oleksandr Zhabin, Unsplash