Київський пам’ятник Щорсу пропонують огорнути латексом і перетворити на «Темного вершника»

Фото: Maxym Kukalo Sergiyovych, Facebook

В Інституті національної пам’яті розглядають варіанти «цивілізованого вирішення питання» з радянськими пам’ятками, що підлягають декомунізації, зокрема пам’ятником Щорсу, символікою на мосту Патона та щитом Батьківщини-матері. Про це в ефірі Україна24 повідомив директор Інституту Антон Дробович.

«Всі ці об’єкти – знакові для Києва, до них часто апелюють противники декомунізації. Важливо, щоб було цивілізовано вирішено питання видалення цих радянських символів», – зазначив він.

Кінний пам’ятник Миколі Щорсу зараз стоїть на бульварі Шевченка, кілька років тому вандали відпиляли ногу коня. За словами Дробовича, активісти запропонували перетворити пам’ятник на об’єкт «Чорний вершник».

«Щорса активісти пропонують задрапірувати в чорний латекс, це переобозначення. Цей пам’ятник підпадає під закон про декомунізацію, але це художнє висловлювання, можливо, воно стане туристично привабливим. Але в будь-якому випадку треба поставити експлікацію, розповісти, хто такий Щорс, чому він там стояв», – вважає голова Інституту нацпам’яті.

На мосту Патона декомунізації підлягають, за словами Дробовича, дві розетки з радянськими гербами. Є пропозиція замінити їх на портрети Євгена і Бориса Патонів.

«На мосту Патона зараз проводиться реконструкція, і це найбільш слушний час, там всього дві розетки з радянськими гербами, якщо їхати з лівого берега. Серпи та молоти легко демонтувати, а зірки не підпадають під декомунізацію. З огляду на те, що недавно помер Патон – може, логічно було б поставити портрети обох Патонів замість цих гербів, щоб люди пам’ятали про династію вчених?» – зазначив Дробович.

Щодо шестиметрового радянського герба на Батьківщині-матері, то спеціалісти вважають, що демонтаж супроводжуватиме низка проблем.

«Якщо ми говоримо про демонтаж герба, ми не можемо собі дозволити ризикувати цілісністю статуї, яка є видатним твором, пам’ятником науки і техніки світового рівня», – зазначив очільник Інституту нацпам’яті.

Він вважає, що проблему можна вирішити інакше – експлікаціями або проєкціями. Ідеї можна визначити на конкурсі.

Читайте також: Монстри модернізму: Батьківщина-Мати