Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Навесні 2020 року стало відомо, що девелоперська компанія «НЕСТ», яка спеціалізується на реконструкції історичних будинків, планує побудувати житлово-громадський комплекс біля Софійського собору, на розі Стрілецької вулиці та Георгіївського провулку.

Проєктна концепція. Сучасний фасад будинку. Рендер від бюро VIHAREV

Розробку концепції комплексу доручили архітектурному бюро VIHAREV, яке допомагало реставрувати будинок купця Новікова на Подолі, а також працює над відновленням колишнього Центрального гастроному на Хрещатику.

 Минулого тижня «Хмарочос» відвідав зустріч, яку організувала компанія, щоб презентувати містянам концепцію майбутнього комплексу  — і занотував головні тези.

Далі – пряма мова Івана Верещаки, директора департаменту розвитку проєктів «НЕСТ».


Містяни, які йдуть сьогодні повз наш паркан, можуть вирішити, що тут збираються зводити черговий багатоповерховий «монстр». Ще кілька років тому, коли на ділянку претендували інші девелопери, це було реальним. Тоді у Києві мало зважали на історичне середовище, а більшості забудовників було байдуже, як після них виглядатиме місто.

Фото будинку початку XX століття

На щастя, часи змінюються. На нашій ділянці, що за парканом, не буде висотного будівництва: компанія «НЕСТ» планує здійснити ревіталізацію території, що відповідала б характеру забудови цієї історичної місцевості. Сьогодні тут проводить розкопки Інститут археології НАН України за дозволом від Міністерства культури. 

Ми вважаємо, що кожен порядний девелопер, який починає працювати в історичному середовищі, має уважно вивчити контекст та минуле цієї ділянки — і зберегти все, що має цінність.

Саме тому розкопки здійснює не приватна компанія, а найповажніша державна установа з чудовою репутацією. Археологічний звіт, за результатами її роботи, ми опублікуємо у відкритому доступі, а місцевих мешканців запросимо на своєрідну екскурсію розкопками.  

Компанія «НЕСТ» давно працює з історичними об’єктами (це, зокрема, бізнес-центри «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській, HILLFORT Business Mansion на Михайлівській, адміністративна будівля на вулиці Михайлівській, 7, «Євразія» на Жилянській ). Тож завжди, перш ніж розпочинати будівництво, ми спілкуємося з жителями прилеглих будинків, щоб врахувати їхні потреби та вислухати пропозиції. Це потрібно робити заздалегідь, а не коли всі дозволи вже підписані і  на майданчику вже знаходиться будівельна техніка.

Тому ми чудово розуміємо стурбованість жителів Стрілецької вулиці й постійно організовуємо зустрічі з ними, щоб проговорити кожну проблему. 

Громадськість хвилюють архітектурні рішення та висотність будинків, інженерні комунікації, проблеми з парковкою, громадська інфраструктура… Тож всі ці питання ми маємо розв’язати. 

 Наразі жодних будівельних робіт тут не ведеться. Ми ще навіть не отримували на них дозволів. Зараз ми зосереджені на тому, щоб узгодити нашу концепцію з органами, що відповідають за сферу історико- містобудівних перетворень та з місцевими жителями. Лише після цього розпочнеться проєктування. Воно передбачатиме тісну співпрацю з ЮНЕСКО та заповідником «Софія Київська», а також чисельні консультації з істориками та архітекторами. 

Проєктна концепція. Історичний фасад будинку. Рендер від бюро VIHAREV

За задумом ми хочемо відновити тут старий квартал, чиї обриси збереглися на старих мапах Києва — зокрема, і будинок Георгія Нарбута . Охоронна зона ЮНЕСКО, де знаходиться наша ділянка, забороняє нове будівництво: тому ми фактично регенеруємо ті будинки, чиї фундаменти і досі тут збереглися.

Цільове призначення нашого комплексу  не змінилося: це має бути малоповерхове елітне житло, але із загальнодоступним громадським простором. Це буде сквер на розі Георгіївського провулку та вулиці Стрілецької, але ми ще розмірковуємо над його «осердям»: можливо, там буде фонтан, а можливо — пам’ятник Нарбуту. 

Один із наших задумів: взагалі зробити Георгіївський провулок пішохідним — і відкрити для містян браму Заборовського, яка є сусідньою з нашою ділянкою.

Ми вже ведемо такі переговори з керівництвом заповідника і сподіваємося, що задум вдасться реалізувати.

Максимальна висота нового кварталу, за вимогами ЮНЕСКО, має сягати не більше 18 метрів. Але з самого початку наша принципова позиція: зберегти вид на Софію з сусідніх будинків. Відтак, наш проєкт передбачає будинки від двох до чотирьох поверхів, тобто нижчі за сусідні.

Наразі розглядаємо два варіанти. Перший — відновити ці будинки під старовину. Але, наприклад, Віденський меморандум та Ризька хартія про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини не схвалюють таке втручання в історичну забудову. Другий — звести сучасні будинки, але стримані, без кричущого дизайну. Втім, у будь-якому разі, обидві пропозиції мають пройти обговорення з громадськістю, істориками архітектури та містобудівною радою.

Проєктна концепція. Сучасний фасад будинку. Рендер від бюро VIHAREV

Ще одна наша принципова позиція: у кварталі не буде офісів чи магазинів, які б притягували до себе додатковий транспортний трафік і перетворювали б це на місце на прохідний двір. 

Загалом на весь комплекс передбачено лише 18 квартир. 

А підземний паркінг для нових мешканців, який буде розташований на цокольному поверсі, ми зробимо неглибоким, щоб не порушувати місцеву гідрогеологію. 

Ще одна проблема, через яку хвилюються наші сусіди, — це інсоляція. Але відповідно до розрахунків ДУ «ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ», виходячи із розташування нашого комплексу відносно сусідніх житлових будинків, він жодним чином не погіршить умов освітлення.

Окремо ми працюємо над проблемою заїзду та виїзду транспорту, паркування. Жителі хвилюються, що автівки нових мешканців «закоркують» вулицю. Тож наше завдання — правильно продумати таку схему дорожнього руху, яка б не ускладнювала життя ані новим жителям, ані іншим містянам.

Під час зустрічі градус дискусії інколи підвищувався, проте після довгих обговорень та роз’яснень, сторони змогли досягти згоди з нагальних питань. Результатом зустрічі стала екскурсія для місцевих жителів на будівельний майданчик, під час якої вони змогли переконатись у тому, що будівельні роботи наразі не ведуться.

Сподіваємось, що в подальшому такі зустрічі стануть дієвим майданчиком для налагодження конструктивного діалогу між громадою та компанією, від чого найбільше виграє місто.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 126 днів. За цей час ми опублікували 25025 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button