ТЕЦ-5 біля Видубичів і ТЕЦ-6 за Троєщиною – найбільші теплоелектроцентралі Києва, які з 1971 та 1981 років відповідно забезпечують місто теплом і світлом.

Цей матеріал уперше вийшов у листопаді 2020 року. Станом на 2020 рік ТЕЦ-6 і ТЕЦ-5 забезпечували 48% теплопостачання Києва та майже 60% електроспоживання міста, а більшість обладнання на станціях використовувалась понад 40 років і потребувала модернізації. У липні 2026-го ми оновили статтю: історична частина 2018–2021 років збережена, а в розділі «Що змінилося з 2020 року» – доля кредиту ЄБРР, обстріли та нова стратегія міста.

Стан справ на 2020 рік

ТЕЦ-5 ввели в експлуатацію 1971 року. Вона розташована неподалік метро «Видубичі» та забезпечує теплом і світлом Дарницький, Солом’янський, Печерський, Голосіївський і частину Шевченківського районів. Електрична потужність цієї теплоелектроцентралі – 700 МВт, теплова – 1874 Гкал/год.

ТЕЦ-6 за Троєщиною запустили у 1981 році. Її електрична потужність становить 500 МВт, а теплова – 1740 Гкал/год. Станція постачає енергію Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Деснянському та Оболонському районам столиці.

Значна частина обладнання на цих станціях уже тоді відпрацювала свій нормативний термін експлуатації. Крім того, близько 80% тепломереж у місті були повністю зношеними. Поганий стан теплоенергетичного комплексу в Києві частково пов’язують з діяльністю приватної компанії «Київенерго»: до 2018 року вона керувала ним 17 років та вкрай мало вкладала у капітальні інвестиції.

Читайте також: Знову прорвало трубу: як вирішити питання зношених комунікацій у Києві

У 2018 році теплоенергетичний комплекс повернули в управління міста. Відтоді за київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», тепломережі, котельні та районні теплостанції відповідає комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

«За оцінками міжнародних експертів модернізація теплоенергетичного комплексу потребує близько 30 мільярдів гривень. Для бюджету міста – це колосальні кошти, і ми залучаємо кредитні кошти надійних міжнародних партнерів», – пояснював у 2020 році заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Кредити на модернізацію від ЄБРР (2018–2021)

У грудні 2018 року КМДА та КП «Київтеплоенерго» підписали Меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) про надання фінансової допомоги на модернізацію теплоенергетичного комплексу столиці. Крім того, комунальне підприємство представило на розгляд ЄБРР перелік інвестиційних проєктів на загальну суму 270 млн євро.

У травні 2019 року на виконання умов Меморандуму Київська міська рада, КП «Київтеплоенерго» та ЄБРР уклали Угоду про підготовку кредитного фінансування. Вона передбачала кредит на суму до 140 мільйонів євро на термін до 13 років за ставкою не вище 6% річних (за умови надання містом фінансових гарантій). За Угодою, фахівці ЄБРР також мали провести аудит за фінансовим, юридичним, технічним, екологічним та соціальним напрямками, а також експертизу наявного обладнання КП «Київтеплоенерго».

Перша черга інвестиційної програми включала п’ять проєктів. Це, зокрема, оновлення мереж та восьми котелень, модернізація обладнання ТЕЦ-6 та запуск на станції газотурбінної установки, модернізація обладнання ТЕЦ-5 та встановлення теплоутилізатора на енергоблоці № 1.

«Ці роботи значно знизять витрати палива, дозволять покращити екологічні показники та збільшити виробничі потужності ТЕЦ. Зокрема, високоманеврена когенераційна установка дасть можливість ТЕЦ-6 значно ефективніше працювати в міжопалювальний період та брати участь у ринку електроенергії за рахунок високої швидкості навантаження та розвантаження в опалювальний період», – зазначав директор структурного підрозділу «Київські ТЕЦ» КП «Київтеплоенерго» Олександр Шевченко.

Позитивний ефект мало і встановлення конденсаційного теплоутилізатора, або економайзера, на ТЕЦ-5. Це обладнання, яке забирає теплову енергію з відхідних газів котла. Така установка вже була збудована на ТЕЦ-6 у 2017–2018 роках. Вона дозволила економити близько 10% газу, збільшити теплову потужність водогрійного котла з 13 до 17 Гкал/год, а також скоротити викиди в атмосферу. Зокрема, викиди вуглекислого газу зменшилися на 20 тисяч тонн на рік.

Ще один проєкт у межах інвестиційної програми – це впровадження програмного комплексу SCADA. Понад тисячу об’єктів енергетики Києва мали об’єднати в єдину систему диспетчерського управління та збору даних. SCADA дозволяє автоматизовано керувати роботою теплового обладнання та мереж у реальному часі.

Перші кроки (2019–2021)

На оновлення теплоелектроцентралей у 2019 році спрямували понад 100 мільйонів гривень. За них, серед іншого, відремонтували водогрійний котел на ТЕЦ-5, а на ТЕЦ-6 почали ремонт градирні – башти, що забезпечує охолодження технічної води повітрям.

У 2020 році за інвестиційною програмою на модернізацію станцій передбачили 120 мільйонів. Їх планували витратити на оновлення систем контролю, керування та автоматичного регулювання енергоблоків на теплоелектроцентралях, технічне переоснащення цехів та відділів станцій. А ТЕЦ-6 планували модернізувати, встановивши енергоефективне обладнання на базі газотурбінних установок. Загалом програмою на 2020 рік було передбачено 23 проєкти.

Проєкт інвестиційної програми на 2021 рік передбачав загалом 45 проєктів на 224,6 мільйона гривень – майже вдвічі більше, ніж у попередні роки. Значна частина з них – 71 мільйон – мала піти на реконструкцію системи автоматичного регулювання турбоагрегату, котельного та турбінного відділення ТЕЦ-5. Серед інших проєктів – технічне переозброєння відділів та цехів станцій, реконструкція щита постійного струму та переоснащення системи збудження на блоці № 1 ТЕЦ-6, реконструкція баштової градирні № 2 ТЕЦ-6 та реконструкція системи регулювання тиску природного газу на ТЕЦ-5.

Зношене обладнання, яке вичерпало свій плановий термін експлуатації, може спричиняти перебої в роботі системи. Наприклад, у липні 2020 року кілька центральних районів міста залишилися без світла і води через загоряння масляного вимикача на ТЕЦ-5. 25 таких вимикачів планували замінити на сучасні елегазові в найближчі п’ять років.

У 2020 році тривала робота з підключення SCADA на теплоелектроцентралях. На ТЕЦ-5 окремі функції системи працювали вже на всіх енергоблоках. На ТЕЦ-6 SCADA повноцінно запрацювала на енергоблоці № 1, на енергоблоці № 2 – частково: система фіксувала та реєструвала аварійні ситуації, забезпечувала моніторинг температурного контролю на генераторі та на водогрійному котлі № 6.

«Епоха «ручного управління» в енергетиці вже закінчилась, межа між IT-технологіями в чистому вигляді та процесами управління сталим енергозабезпеченням зникла. Сучасна енергетика – це високотехнологічна галузь, ідеально керована система, яка миттєво реагує на будь-які відхилення в роботі обладнання і також миттєво надає усю необхідну інформацію про їх усунення», – зазначав директор КП «Київтеплоенерго» Вячеслав Бінд.

Що змінилося з 2020 року

Кредит ЄБРР: що сталося далі

У 2020 році угода з ЄБРР існувала лише на папері – кредит на 140 мільйонів євро тільки готували. Саму кредитну угоду разом із договором гарантії Київрада і ЄБРР підписали лише 2 вересня 2021 року – просто на території ТЕЦ-5. Кошти пішли на когенераційні установки ТЕЦ-6, конденсаційний економайзер ТЕЦ-5 та систему диспетчеризації SCADA – ті самі проєкти, які «Хмарочос» уже описував восени 2021-го. Тоді ж КП «Київтеплоенерго» повідомляло, що забезпечує близько 90% тепла й майже 60% електроенергії для потреб міста – ширший показник, ніж 48% тепла зі статті 2020-го, бо стосується не тільки двох ТЕЦ, а й майже 200 інших теплоджерел підприємства.

Повномасштабна війна змінила саме призначення позик ЄБРР. У 2024 році Київрада отримала ще один кредит – 50 мільйонів євро на п’ять років під 2,5% річних, плюс 5 мільйонів євро гранту від США – уже не на модернізацію, а на фінансову стійкість «Київтеплоенерго» під обстрілами, пише «Мінфін». У травні 2026-го Київрада погоджувала вже третій такий кредит – ще 50 мільйонів євро.

Обстріли: ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у прицілі

Від початку повномасштабного вторгнення обидві станції неодноразово потерпали. Уже 25 лютого 2022 року, коли російські війська підійшли впритул до Києва, біля ТЕЦ-6 у Деснянському районі пролунало п’ять вибухів. Восени того ж року, під час масованих ударів по енергетиці, голова Укренерго Володимир Кудрицький заявляв, що в Україні практично не лишилося непошкоджених ТЕЦ, ГЕС і вузлових підстанцій. У ніч на 27 грудня 2025 року удар зачепив ТЕЦ-5 на Видубичах і Київську ГЕС у Вишгороді, тому різні береги Дніпра деякий час жили за різними графіками відключень. Після одного з таких ударів рятувальники ДСНС шість діб лагодили підтоплену трубу під водою за морозів до –15°C.

Тут варто розрізняти об’єкти: у лютому 2026-го після ударів по Дніпровському й Дарницькому районах без тепла лишилися понад 1100 будинків – але йшлося про Дарницьку ТЕЦ-4, приватну станцію 1954 року побудови компанії «Євро-реконструкція», яка не стосується комунальних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.

Нова стратегія: міні-ТЕЦ замість гігантів

Досвід обстрілів підштовхнув Київ до децентралізації – замість кількох великих станцій місто почало будувати мережу малих теплоелектроцентралей, розподілених по районах. У травні 2024-го затвердили концепцію шести міні-ТЕЦ загальною потужністю 619 МВт вартістю до 1,2 мільярда євро. Місяцем пізніше «Київтеплоенерго» уклало угоду зі словацькою компанією KTS Engineering на постачання 15 австрійських когенераційних установок Jenbacher за 1,13 мільярда гривень. До середини січня 2026-го в місті запрацювали перші п’ять із них загальною потужністю 66 МВт, а за тиждень Німеччина через організацію GIZ передала ще дві установки.

2026: хто заплатить за відновлення

У травні 2026-го мер Віталій Кличко заявив, що на закупівлю обладнання й резервну систему теплопостачання для ТЕЦ-5 потрібно близько 9 мільярдів гривень, а місту бракує 3 мільярди – і звинуватив Міністерство розвитку громад у відмові від обіцяного фінансування. Міністр Олексій Кулеба заперечив, що держава вже спрямувала Києву майже 4 мільярди гривень, і закликав місто швидше укладати контракти з підрядниками. Наприкінці червня Кличко повідомив, що уряд відмовляється від раніше узгодженого паритетного розподілу витрат і готовий фінансувати лише приватну ТЕЦ-4 – тоді як Київ шукає ще 2,5 мільярда гривень в Ощадбанку та 50 мільйонів євро в ЄБРР для «Київтеплоенерго».

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту – Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов’язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.