Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: mvs.gov.ua

Кишенькові злодії у Києві найбільше концентруються на залізничному вокзалі й навколо нього, в метро та у центрі міста. Про це в ефірі Україна 24 заявив радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Володимир Мартиненко, який регулярно виступає речником МВС та очолює громадську раду при міністерстві.

Доповідаючи про ситуацію з кишеньковими злодіями, Мартиненко говорить виключно про ромів і фактично вживає слова «роми» та «злодії» як синоніми:

«Цього року значно більше розкривають (крадіжки). Якщо ми візьмемо за приклад територію Києва, то тільки цього року тут затримано 182 ромів».

«На території вокзалу злочинну діяльність здійснюють 87 осіб ромської народності, які з початку 2020 року доставлялися до відділу поліції понад 5 тисяч разів, тобто більш як 15 разів на добу».

«Як тільки випустили – вони починають це робити знову. В більшості випадків роми уникають реєстрації. Вони десь є, але ідентифікувати складно… Там багато матерів-одиначок, вагітних, з великою кількістю дітей».

У коментарі «Хмарочосу» В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, схарактеризував такі висловлювання Мартиненка як «демагогічну ксенофобну нісенітницю».

Експерт зауважує, що в українських документах відсутній «п’ятий пункт» (мається на увазі зазначення національності, що йшло п’ятим рядком у паспорті громадянина СРСР – ред.). Таким чином не існує документа, на підставі якого можна було б фіксувати етнічну приналежність затриманих – а отже, не існує ніякої статистики стосовно «національності» затриманих.

«(Зі слів радника міністра) випливає, що в разі вчинення крадіжки поліція не шукає злочинців, а шукає ромів (ну, а ще точніше – тих, хто в уявленні поліції є “ромами”, оскільки в їхніх паспортах це не зафіксовано). Я анітрохи не виключаю, що в якихось випадках сукупність “злочинці” і сукупність “представники якоїсь етнічної групи” можуть перетинатися… Однак все ж, як киянин і платник податків, я би таки волів, аби поліція займалася пошуком і затриманням злочинців, а не людей певної національності», – наголошує Ліхачов.

Він нагадує, що спроби МВС презентувати всіх ромів як злочинців і створити кримінальний імідж певній етнічній групі не є невинними і мають наслідком зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті. Так, у 2018 році Україною та зокрема Києвом прокотилася хвиля нападів на ромські поселення. Хоча в низці випадків нападники були відомі, вони так і не отримали покарання.

«Безкарність насильства щодо одних груп населення вкрай негативно впливає на ситуацію в соціумі в цілому – недарма злочини на ґрунті ненависті в нашому (і не тільки) кримінальному кодексі розцінюються як суспільно небезпечні», – зазначає Ліхачов.

Нагадаємо, що згідно з дослідженням про цінності в Україні, за останні дев’ять років серед українців зріс рівень ксенофобії та одночасно посилилася довіра до поліції.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button