На Чернігівщині зруйнували цукрозавод ХІХ століття (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24976 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: instagram.com/chirikalove/

Днями у смт Парафіївка Чернігівської області впала остання вціліла стіна Парафіївського цукрозаводу, індустріальної пам’ятки, збудованої у 1852 році, повідомляє Укрінформ.

«Кілька днів тому впала остання стіна, це просто жахіття! Зараз на місці заводу – купа битої цегли і більше нічого. Літні люди в Парафіївці плачуть, бо на підприємстві свого часу працювало не одне покоління місцевих жителів», – повідомила новообрана голова Парафіївської громади Галина Петруша.

За її словами, разом із заводом розвалили й порізали на металобрухт Парафіївську ТЕЦ, яка обслуговувала підприємство. Всі будматеріали та метал вивезли.

Фото: Wolodymyr Pylypenko

Мешканка Парафіївки Галина Андрусенко розповідає, що різати обладнання та розбирати стіни на цеглу почали багато років тому. Найдовше простояв ефектний фасад над озером, який часто фотографували.

За її словами, будівля була старовинною, цікавою з точки зору архітектури, стіни прикрашали викладені з цегли візерунки. В такому ж стилі у селищі були споруджені залізнична станція та житлові будинки робітників.

Ще влітку спільнота «Чернігівщина туристична» презентувала Парафіївський цукрозавод як «автентичний, не змінений індустріальний комплекс» із раритетними будівлями та величезним димарем. Раніше місцеві мешканці активісти пропонували зробити з нього туристичний об’єкт.

Кадр із відео ЧеLine

Парафіївський цукровий завод будували у 1846-1852 роках. На підприємстві було встановлене найсучасніше на той час обладнання.

У незалежній Україні підприємство приватизували. Згодом його власником став нині покійний народний депутат Валерій Давиденко. У 2008 році завод ще відпрацював сезон, а наступного року виробництво зупинили й відтоді будівлі почали занепадати.

Кадр із відео ЧеLine

Хто зараз володіє територією підприємства, зокрема гектарами землі, на яких вирощували цукровий буряк, достеменно невідомо. Місцеві фермери не хочуть займатися буряком, надаючи перевагу олійним культурам. Водночас завод довгий час запезпечував роботою жителів. Вони кажуть, що єдиний плюс від його зупинки – чистий ставок, в якому тепер можна ловити рибу.

Нагадаємо, у Києві ж такі приклади ревіталізації та реконструкції промислових будівель, як фабрика Roshen та завод Арсенал, у Львові планують перетворити фабрику повидла на некомерційний мистецький центр. Торік архітектурна студія SHOVK розробила концепцію ревіталізації заводу Ріхерта на Подолі.