У Берліні збудували панельний будинок – як у радянські часи, але краще (фото)

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва і продемонструвати, що серійні проєкти можуть бути цікавими та привабливими.

Дата публікації: 4.12.2020 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: David von Becker, azuremagazine.com

У Берліні за проєктом місцевих архітекторів FAR frohn&rojas побудували панельний будинок, за технологією, подібною до серійного житлового будівництва країн радянського блоку, повідомляє Azure.

Проєкт Wohnregal – це шестиповерхова будівля, яку збирали на місці з готових бетонних блоків протягом шести тижнів. Додатково лише один тиждень знадобився, щоб завершити облаштування поверхів. У проєкті використали типові бетонні тримальні конструкції та подвійні Т-подібні балки, втім продуманий дизайн вигідно відрізняє нову берлінську панельку від радянських панельних хрущовок та й східно-німецьких «платтенбау».

Будинок призачено як для житла, так і для офісів і майстерень. Приміщення площею від 35 до 110 квадратних метрів мають вільні планування, що дозволяє адаптувати їх до різних потреб.

Хоч екстер’єр є фактично простою прямокутною коробкою з монолітних блоків, завдяки низці архітектурних рішень фасади виглядають відкритими й легкими. Так, з одного боку замість зовнішніх стін натягнуто сітку, яка відкриває сходи між поверхами.

Східний та західний фасади складаються з панорамних вікон-дверей, які виконують функцію охолодження будівлі. У теплу пору року вікна можна розсунути та перетворити приміщення у таку собі лоджию, яку відділятиме від зовнішнього середовища перегорожі м’ятно-зеленого кольору.

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва та продемонструвати, що серійні проєкти не обов’язково передбачають стандартизацію і можуть бути цікавими й естетично привабливими.

Реалізація проєкту також вийшла дешевою: 1,5 тисячі євро за квадратний метр, це значно менше за середню вартість будівництва у Німеччині (у Києві в 2018 році середня собіварість будівництва житла становила трохи більше 400 євро за квадрат).

Зараз у багатьої містах Східної Європи намагаються переосмислити панельки, які дісталися у спадок від радянських та прорадянських режимів. Раніше ми писали про досвід Чехії.