Протестувальники отаборилися на в’їзді до ринку. Фото: Правий сектор/Київ

Біля київського ринку «Столичний» кілька місяців триває «безстрокова протестна акція»: кількадесят активістів патріотичних організацій — зокрема, національно-визвольного руху «Правий сектор» — переконують відвідувачів не здійснювати покупки.

Мітингарі запевняють, що виступають проти «фінансування тероризму». Мовляв, ринок належить Юрію Іванющенку, бізнесмену з оточення експрезидента Віктора Януковича — і гроші, що витрачають покупці, нібито йдуть «на підтримку бойовиків і сепаратистів».

Один із плакатів, роздрукованих протестувальниками, попереджає: власники автівок, які заїжджатимуть на територію ринку, будуть вважатися прибічниками окупантів.

Єдиним прийнятним виходом, вважають у Правому секторі, може бути лише конфіскація Столичного «на користь держави». Цього маніфестанти домагаються майже два місяці, з кінця листопада 2020 року.

За збігом обставин, саме тоді побили горщики головні акціонери ринку: власник контрольного пакету акцій Олександр Стельмах і київська забудовниця Влада Молчанова, яка хотіла їх викупити. Їхній конфлікт швидко переріс в публічний і супроводжувався взаємними звинуваченнями, судовими позовами та вочевидь замовними публікаціями у ЗМІ.  

З чого все починалося?

Ще у 2005 році Роман Федишин, президент Асоціації оптових ринків України, запропонував облаштувати у Києві великий продуктовий маркет.

Передбачалося, що його асортимент буде набагато різноманітнішим, ніж на інших міських ринках, а ціни — значно нижчими. На той час Федишин вже успішно розбудував подібний ринок — «Шувар» у Львові — і сподівався, що київський швидко перевершить його за популярністю.

Це будівництво розпочали лише за п’ять років, у 2010-му. Під нього виділили колишні кукурудзяні поля на Кільцевій дорозі біля Софіївської Борщагівки: наголошувалося, що сюди буде зручно добиратися як покупцям, так і торговцям, а величезну територію — 157 гектарів — стануть освоювати поступово, із розвитком самого ринку.

Перші павільйони «Столичного», відкриті у 2011 році. Фото: muralmarket.com.ua

— Якби на планування ринку подивився якийсь київський девелопер, він сказав би, що ми нераціонально користуємося земельною ділянкою, — розповідав комерційний директор ринку В’ячеслав Забелін. — Коефіцієнт забудови не перевищує 25%, забудова одноповерхова: а можна було б звести житловий мікрорайон і озолотитися.

За його словами, ринок проєктували так, щоб він мав «максимальну пропускну здатність — і товарну, і транспортну». У 2016 році Забелін оцінював пікову відвідуваність «Столичного» у 10 тисяч автівок на добу — і обіцяв, що невдовзі на ринку запустять й «освітньо-розважальні проєкти», щоб відвідувачі приїздили сюди не лише за продуктами, але й за спілкуванням та відпочинком.

— Сюди їдуть закупатися ресторани, готелі, дистриб’ютори, — наголошувала Юлія Плієва, генеральна директорка компанії Apple Consulting, яка працювала над концепцією ринку, — тут все продається великими об’ємами, в той час як на звичайних міських ринках покупці беруть не більше 1-2 кг для власного вжитку.

Вона запевняла, що «Столичний» пропонує величезний вибір продуктів, який не зможе забезпечити жодна інша оптова мережа. Цього вдалося досягти завдяки «грамотно вибудованій моделі партнерства», яка не лише миттєво реагує на зміну попиту серед покупців, але й дає можливість фермерам контролювати торгівлю дистанційно, не приїжджаючи на ринок.

«…торгові агенти за невелику плату представляють їхні інтереси на ринку та забезпечують продаж товарів за найбільш вигідними цінами. Цю послугу можна замовити навіть через інтернет», — підкреслювала Плієва.

На сайті «Столичного» його називають «продовольчим мегаполісом, що працює 24 години на добу». Фото: muralmarket.com.ua

Сьогодні «Столичний» розрісся до найбільшого в Україні продуктового маркету. Впродовж року його відвідує півтора мільйони покупців, за прилавками працюють агенти понад 500 компаній-дистриб’юторів, а на території комплексу почали працювати власні фудхол та освітній центр для підготовки професійних кухарів.

Натомість керівництво ринку лихоманить ще з минулої осені, коли його акціонери почали звинувачувати один одного у кумівстві, рейдерстві та корупції.

Кому належить ринок?

Невдовзі після відкриття Столички у ЗМІ заговорили, що вона належить структурам Юрія Іванющенка, депутата від Партії регіонів та одного з найближчих соратників тодішнього президента України Віктора Януковича.

Зокрема, журналісти видання «Наші гроші» з’ясували, що ділянка, на якій з’явився ринок, раніше належала до земельного фонду державного агрокомбінату «Пуща-Водиця». Але у 2010 році, коли Міністерство агропромислової політики України очолив регіонал Микола Присяжнюк, його почали роздавати різним фірмам — у приватну власність чи оренду. Відтоді агрокомбінат недорахувався близько тисячі гектарів землі.

Журналісти відстежили, що основним власником ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» — через фірму «Аграрний маркетинговий центр» — стала лондонська компанія Goodlight Capital Ltd. Саме на неї, підкреслювали розслідувачі, був також оформлений інвестфонд Іванющенка «Нові технології», який керував іншими його активами.

Втім, у ринку був ще один співвласник — фірма «Сучасні ринкові інновації». Вона фігурувала серед майже сотні компаній, які входили до будівельно-девелоперського холдингу Stolitsa Group. До речі, деякі з них — «Конкорд-ДС Плюс» та «Мартін» — також отримали під забудову землі агрокомбінату, але вже на Виноградарі. Минулого року тут добудували ТРЦ Retroville.

Втім, цей ТРЦ — скоріше виняток у діяльності компанії. Stolitsa Group входить до литовського інвестиційного холдингу BT Invest, опікуючись будівництвом великих житлових комплексів і розвитком мережі супермаркетів Novus (нагадаємо, що власник Novus також нещодавно придбав мережу Billa). 

Співзасновниця Stolitsa Group — київська підприємниця Владислава Молчанова, яка володіє, поміж іншим, ще 62 компаніями. Серед її бізнес-партнерів часто згадується батьківщинівець Денис Москаль, який неодноразово обирався депутатом Київради, а сьогодні — очолює її комісію з питань екологічної політики.

У 2020 році ці прізвища неодноразово фігурували у забудовних скандалах столиці: конфлікт із захисниками Чкалівського сквера; висотне будівництво біля Золотих Воріт, дозволене Окружним адмінсудом, а також спроба перекрити парканом житловий двір для будівництва елітного ЖК.

А наприкінці минулого року розгорівся ще один: «Аграрний маркетинговий центр» звинуватив Молчанову в спробі рейдерського захоплення «Столичного» — нібито за допомогою «чорних реєстраторів та найманих тітушок».

Де гроші, Лебовські?

Ситуація одразу ускладнилася тим, що журналістські публікації, які мали б всесторонньо висвітлювати конфлікт навколо ринку, перетворилися на перегони прес-релізів: більшість медіа-майданчиків, як правило, повністю обілювали одного з акціонерів — та закидали всі смертні гріхи іншому.

Щоб вибудувати хронологію цього протистояння, слід розпочинати відлік з травня минулого року. Саме тоді Stolitsa Group офіційно анонсувала майбутнє придбання 54,25% акцій ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний». У компанії також заявили, що вже викупили 22,5% акцій цієї ж ТОВки, а про нову купівлю домовились заздалегідь — ще за рік до цього, уклавши угоду з власником контрольного пакету акцій Олександром Стельмахом.

Сам Стельмах — вкрай непублічна людина. Доступної інформації про нього зовсім обмаль: юрист за фахом, що у 2018 році став бенефіціаром ринку. Щоправда, у реєстрі національних публічних діячів України він також значиться наступником компаній, які раніше належали Юрію Іванющенку — зокрема, і згадуваного вище інвестфонду «Нові технології».

Вже за декілька місяців після оголошення про ці домовленості Молчанова звинуватить Стельмаха у «кидку»: мовляв, той отримав за акції 3,5 млн доларів авансу та, що називається, «зник з радарів».  

«Мажоритарний акціонер вийшов з переговорів, на ринку змінився менеджмент, а міноритарні акціонери перестали отримувати звіти про його роботу», — стверджувала Молчанова. 

Після цього, за її словами, Stolitsa Group звернулася в поліцію і Стельмаху навіть підписали підозру в шахрайстві, але справа на цьому заглохла, а її саму почали «цькувати замовними публікаціями».

Доволі однобокі матеріали, які звинувачували Молчанову у рейдерстві, дійсно стали активно розповсюджуватися наприкінці минулого року — щоправда, вже після того, як на в’їзді до «Столичного» з’явилися намети «Правого сектору».

У «Правому секторі» стверджують, що їм вже вдалося переконати багатьох людей «обирати інші місця для покупок». Фото: Правий сектор/Київ

Чинне керівництво ринку у своїх офіційних відповідях оминає будь-які згадки про купівлю акцій. Натомість службовці заявляють, нібито впродовж багатьох років ринком «через свого директора Олексія Чумака» керувала саме Молчанова, а також звинувачують її у численних «зловживаннях», про які дізналися «після недавнього аудиту»: мовляв, пов’язані з нею компанії вивели з ринку 22 млн доларів, а частину торгівельних приміщень також отримували близькі до неї фірми.

Акції націоналістів вони вважають «підготовкою до силового захоплення ринку», яке має відбутися, якщо Молчановій «вдасться забрати ринок за допомогою чорних реєстраторів та нечесних судів». Як стверджує Дмитро Долгушевський, заступник директора «Столичного», окремі павільйони ринку вже кілька разів перереєстровували на структури Молчанової приватні нотаріуси з інших областей України, але ці документи буквально на днях вдалося скасувати за підтримки антирейдерської комісії при Мін’юсті.

«[Вона хоче] збанкрутити підприємство, щоб купити його за копійки. Вона хоче забудувати ділянку, де зараз розташований “Столичний”. Тому що ринок займає сто шістдесят гектарів. Молчановій ринок взагалі не потрібен», — переконував Долгушевський.  

Натомість керівник Stolitsa Group Едуард Соколовський стверджує, що єдиною метою придбання ринку було «перетворити його на один із кращих оптових ринків у світі», а закиди про його забудову називає «словами людини, яка не розуміє, про що каже — або свідомо вводить інших в оману». 

«На цій ділянці, як за цільовим призначенням, так і за містобудівними документами, просто не можна будувати щось, окрім ринку. Та й власники ринку не мають права ініціювати зміну цього цільового призначення», — запевняє він. І додає: мова йде лише про те, щоб «оздоровити діяльність ринку».

«Ми знаємо, як розвивати такі проєкти — і як робити їх ще прибутковішими. На це вже були заплановані інвестиції у розмірі одного мільярда гривень, що перетворить ринок на один із найкращих у світі».

Втім, ці плани навряд чи вдасться реалізувати в близькому майбутньому: наразі обидві конфліктуючі сторону лише взяли невелику передишку…