Культурні та громадські діячі просять Київраду не виділяти землю для Меморіалу «Бабин Яр»

Інсталяція в межах проєкту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Фото: facebook.com/babynyar.memorial

18 лютого Київрада голосуватиме за передачу в оренду трьох земельних ділянок для проєкту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Низка громадських і культурних діячів, науковців, правозахисників звернулися до міського голови Києва та до депутатських фракцій Київради з проханням зняти це питання з розгляду.

«Є вагомі підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави», – заявляють підписанти, звертаючи увагу на причетність до проєкту російських бізнесменів Михаїла Фрідмана і Германа Хана.

Натомість автори листа вважають, що слід повернутися до української державної концепції меморіалізації Бабиного Яру. Її було презентовано на початку 2019 року групою з 18 вчених Інституту історії України.

Також у зверненні критикується створення меморіальної синагоги на території Кирилівського православного кладовища у Бабиному Яру – мовляв, цю ідею СБУ назває «потенційно небезпечною для міжнародного іміджу України».

Листа, зокрема, підписали єврейський діяч Йосиф Зісельс, кримськотатарський діяч Мустафа Джемілєв, письменники Оксана Забужко та Юрій Андрухович, дисидент Іван Дзюба, ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, колишні президенти Києво-Могилянської академії Сергій Квіт і В’ячеслав Брюховецький, правий активіст Сергій Стерненко, син Романа Шухевича Юрій-Богдан та інші.

Торік понад 80 українських діячів підписали листа з вимогою усунути російського режисера Іллю Хржановського від роботи над Меморіалом. Критику також викликала чернетка презентації концепції майбутнього музею. У вересні 2020 року команда Хржановського презентувала деякі інтерактивні та віртуальні проєкти. Цієї весни планують збудувати синагогу у формі книги, спроєктовану швейцарським архітектором Мануелем Герцем.