31 березня міська влада Києва виступила з нібито прогресивною заявою про відмову від сезонного підвищення обмеження швидкості до 80 км/год через надзвичайну високу аварійність. На радощах від цього велоспільнота відмінила заплановану на наступний день акцію протесту. 

Втім, в цьому випадку можна стверджувати, що відповідати за свої слова – не в традиціях київських чиновників. Уже першого квітня в КМДА оголосили, що на семи вулицях Києва таки підвищать обмеження швидкості до 80 км/год, як і минулого року.

Виправданням перед містянами за таку раптову зміну позиції, очевидно, мало слугувати зауваження, що їздити зі швидкістю 80 км/год дозволили лише на семи з сімнадцяти раніше заявлених вулиць. При цьому ні для міської влади, ні для громадськості не секрет, що більшість із цих вулиць, зокрема Наддніпрянське і Столичне шосе, проспекти Романа Шухевича і Миколи Бажана, є ділянками з найбільшою в Києві концентрацією ДТП (детальніше про це можна прочитати в дослідженні транспортної експретки Ірини Бондаренко).

Варто зазначити, що в Україні діє допустиме перевищення встановленого обмеження швидкості на 22 км/год. Тому 80 км/год по суті означає 102 км/год. 

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає швидкість ключовим фактором впливу як на ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод, так і на тяжкість травм, спричинених ними. Послаблення швидкісних обмежень – це по суті смертний вирок киянам – як пішоходам і велосипедистам, так і водіям. І ось чому.  

Більше шансів загинути

Справа в тому, що ушкодження виникають внаслідок передачі людському тілу надлишку енергії, яка руйнує клітинну структуру, тканини, судини тощо. На кількість цієї енергії безпосередньо впливає швидкість. Помноживши половину маси людини на квадрат швидкості руху автівки, ми отримаємо кінетичну енергію, яка виділяється внаслідок зіткнення. Що швидше їхатиме автомобіль, то сильнішим буде удар під час аварії і, як наслідок, людина отримає серйозніші ушкодження.

За даними ВООЗ більшість учасників дорожнього руху залишаються живими при зіткненні з автомобілем, що рухався зі швидкістю 30 км/год. Натомість вже при 50 км/год виникає максимальний ризик смерті внаслідок аварії. 

Рух зі швидкістю 50 км/год дорівнює падінню з чотириповерхівки, 75 км/год – падінню з восьмиповерхівки, а 100 км/год – падінню з верхнього поверху 14-поверхової будівлі. 

Менший кут зору водія

Що швидше рухається транспортний засіб, то більше інформації отримує мозок. Однак ресурси мозку обмежені. Тому для економії енергії при русі з великою швидкістю чимала кількість периферійної інформації ігнорується. Зображення обабіч дороги змінюється занадто швидко, щоб мозок мав можливість його сприйняти. Натомість око зосереджується на об’єктах, розташованих далі. По суті, зі збільшенням швидкості зменшується кут зору. Виникає так зване «тунельне бачення». Як наслідок, водій може легко не побачити пішохода, який планує перетнути вулицю, чи автівку, яка раптово виїжджає на перехрестя.

Менше часу прийняти рішення

Висока швидкість руху вона залишає менше часу на реакцію для зміни дорожньої ситуації. Щоб прийняти рішення загальмувати чи зманеврувати, різним людям потрібно від однієї до чотирьох секунд. 

Що швидше рухається авто, то більшу відстань воно долає, поки водій приймає рішення. По суті, момент зіткнення на високій швидкості настає миттєво. Натомість повільніший рух дає  значно більше шансів уникнути аварії. 

Довший гальмівний шлях

Після того, як водій побачив небезпеку і прийняв рішення зупинитися, автівка проходить гальмівний шлях. У легкового авто на швидкості 30 км/год він становить 10 метрів. Якщо швидкість зростає до 60 км/год – це вже близько 40 метрів. Тобто при збільшенні швидкості вдвічі гальмівний шлях збільшується в чотири рази. Навіть натиснувши на гальма, водій може вчасно не зупинити авто, що рухається надто швидко. 

Ризик втратити контроль

Висока швидкість не лише не дозволяє вчасно помітити небезпеку, а також з великою ймовірністю може викликати втрату контролю над транспортним засобом – особливо на повороті. 

Менша швидкість – жвавіші вулиці

Існує хибне побоювання, що обмеження швидкості на дорогах суттєво збільшить час подорожі. Однак, середня швидкість руху у містах радше визначається частотою перехресть, ніж обмеженнями швидкості. Так, дослідження у французькому місті  Гренобль показало, що обмеження швидкості 30 км/год замість 50 км/год додало лише 18 секунд часу в дорозі між перехрестями на відстані один кілометр. 

Менша швидкість автомобіля створює комфортніші умови для пішоходів та велосипедистів. Такі вулиці, які є більш привабливими для містян і, як наслідок, більш жвавими та економічно успішними. 

Обмеження швидкості є ключовою складовою програми підвищення безпеки дорожнього руху Vision Zero, що покликана покласти край смертям та серйозним травмам у міській транспортній мережі. 

Більшість європейських столиць у центрі міста обмежує швидкість до 30 км/год. ВООЗ описує чималі загрози вже при русі зі швидкістю 50 км/год. Натомість водіям у Києві, незважаючи на численні фактори ризику (на які, до речі, вказував Київраді Департамент транспорту), дозволяють їздити ледь не 100 км/год.

Як наслідок, Київ очолює рейтинг кількості ДТП в Україні, а сама країна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю загиблих і травмованих у ДТП на душу населення. Чи хочемо ми це змінити?