Художник Володимир Мельніченко ініціював створення фонду збереження власної спадщини. Для чого це потрібно?
Відтепер кожен охочий використати роботи художників Ади Рибачук та Володимира Мельніченка повинен звернутися за дозволом до Фонду АРВМ
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Ада Рибачук та Володимир Мельниченко. Фото зі сторінки Фонду АРВМ
Уперше в Україні художник Володимир Мельніченко ініціював створення реєстру власних творів і передав своє мистецьке надбання до недержавної інституції – Фонду збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельніченка. Фонд створили в лютому 2020 року. Його головна мета – захистити творчість художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельніченка і сприяти культурі збереження мистецької спадщини України. Про його завдання ініціатори розповіли на презентації в Українському кризовому медіа-центрі.
Як пояснила Наталія Гнатюк, керівниця юридичної компанії LAW NET, систематизація робіт і пожертва її у власність благодійного фонду – це унікальний для України випадок роботи з авторським правом. Ініціатори проєкту систематизували та описали всі твори художників і склали договір пожертви, згідно з яким всі майнові та авторські права передали Фонду. За словами юристки, жоден заповіт не може встановити настільки точні та обширні юридичні обмеження можливостей розпоряджатися мистецькими творами. Відтепер кожен охочий використати роботи художників повинен звернутися за дозволом до Фонду АРВМ. Доходи від таких дозволів мають забезпечити сталий розвиток Фонду.
Презентація роботи Фонду АРВМ
Завдяки зусиллям Фонду присвоєно статус об’єкту культурної спадщини Залам прощання київського крематорію — архітектурній споруді авторства Ади Рибачук та Володимира Мельніченко. Це захищає споруду від можливої перебудови. З грудня 2020 року тривають роботи над ініційованою Фондом реставрацією мозаїк центрального київського автовокзалу.
За словами Ксенії Кравцової, генеральної директорки Фонду, основними його завданнями є відновлення фрагменту Стіни Пам’яті та перетворення майстерні Володимира Мельніченка на арт-простір для виставок і майстер-класів. Власне сама ідея створення Фонду виникла в ході роботи над фільмом Ксенії «Шелест кроків» про життя і творчість художників.
Алевтина Кахідзе, художниця та креативна партнерка напрямку візуального мистецтва компанії LAW NET, зазначила, що подібні фонди є типовою практикою за кордоном, зокрема в Польщі. Проте в Україні щось подібне створили вперше.
Стіна, якою мала бути, і якою є зараз
Стіна Пам’яті на Байковому цвинтарі – це головний твір художників, який вони створювали 13 років. Навесні 1982-го його залили бетоном. Відновлений фрагмент горельєфів на підпірний стіні площею близько 120 кв.м. дозволить отримати уявлення про масштаб та художню цінність знищеного об’єкта.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті