Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Партнерський матеріал з


Маска, рукавички, санітайзер, кава з собою, робота з дому, пересування містом на авто чи велосипеді, доставка з улюбленого ресторану – так виглядає «нова нормальність» міського життя під час локдауна. Втім, з’являються і нові загрози.

Одна з них – зростання споживання товарів з пластику. Ці речі доступні і зручні, але при масовому використанні створюють загрозу для природного середовища.

Чим небезпечні товари, які стали невід’ємною частиною буднів пандемії, і як можна зменшити шкоду від їхнього використання?

Як правильно утилізувати маски і рукавички?

Понад рік захисна маска ввійшла до переліку речей, наявність яких слід перевіряти, виходячи з дому, разом з ключами і мобільним телефоном. Саме маски для обличчя стали ключовим інструментом у боротьбі з коронавірусом. 

Автор ілюстрацій – Данило Ревковський

Хірургічна маска містить біологічні сліди людини, яка нею користувалася, а тому належить до небезпечних відходів. Її виготовлено з поліпропілену – матеріалу, який не розчиняється у воді та який складно переробити навіть у разі знезараження. 

Маска, яку викинули на вулиці, може легко потрапити до морських вод через каналізацію та річки. Це збільшує кількість сміття, яке плаває на поверхні океану. З часом вона розпадається на мікропластик, який може потрапити в організм риби чи інших морських тварин. Сотні років знадобляться, щоб ці рештки повністю розклалися в природі.  

Маски не можна викидати у звичайні сміттєві контейнери, адже це створює загрозу передачі вторинних хвороб іншим людям. 

Латексні рукавички, які також стали часто використовувати під час пандемії, розкладаються дещо швидше (2-4 роки), проте також належать до категорії небезпечних медичних  відходів. У медичних закладах перед утилізацією їх знезаражують і герметично запаковують. Лікарні відправляють небезпечні медичні засоби на утилізацію до ліцензованих компаній.

Можливість повторного використання (після прання, прасування чи дезинфекції), з одного боку, є великою перевагою саморобних масок із тканини. Попри це, такий засіб індивідуального захисту теж не варто викидати разом із рештою сміття. На масці з тканини можуть залишитися мікроорганізми навіть після домашньої дезинфекції. Тому її радять здавати на утилізацію разом з іншими медичними відходами. Те ж саме стосується і багаторазових респіраторів, які зазвичай мають комбінований немаркований пластик, який не підлягає переробці. 

Медичні і фармацевтичні відходи від населення у Києві приймають на сортувальній станції No Waste Recycling Station від соціального проєкту «Україна Без Сміття» (вул. Саперно-Слобідська, 25). Звідти за підтримки компанії IMED їх доставляють відповідальному утилізаторові «Тарком Екосервіс». Маски та рукавички слід приносити в поліетиленових кульках окремо від решти відходів, від однієї людини приймають не більше одного пакету таких відходів.

Небезпечні відходи утилізують методом температурної деструкції, спалюючи в печі спеціальної конструкції в потоках гарячого повітря з температурою від 1200°С. Утворені гази згодом допалюють, а хімічним викиди – очищають. 

Контейнери для збору медичних масок та одноразових рукавичок під час карантину в Києві встановили біля деяких супермаркетів і торговельних центрів. Звідти їх забирає на утилізацію «Центр безпеки та гігієни».  

Якщо все-таки вам доведеться викинути використані маски чи рукавички у звичайний смітник, їх варто попередньо обробити дезинфектором, відрізати резинки, а тоді покласти в окремий кульок. У такий спосіб біологічні залишки не розповсюджуватимуться на решту відходів і становитимуть мінімум загрози, потрапляючи на полігон. 

Читайте також: Одноразові маски та рукавички стали все більше забруднювати океани і моря

Що робити з пластиковим посудом?

Зі збільшенням попиту на доставку їжі зростає використання пластикового посуду, в якому привозять страви. Лише після одноразового використання всі ці товари потрапляють у смітник. При цьому залежно від виду поліетилену деструкція такого посуду може тривати від 100 до 400 років. 

У Києві з’явилося чимало контейнерів із написом «пластик». Проте одноразовий посуд, схожий на пінопластові харчові контейнери зі спіненого полістиролу, пластикові палички для розмішування цукру, пластикові виделки і соломинки туди кидати не варто. 

Ці товари не підлягають переробці, оскільки зазвичай виготовляються з немаркованого чи поліетилену низької щільності. Його, як і медичні відходи, приймають на утилізацію методом високотемпературного спалювання, зокрема, на станції соціального проєкту «Україна Без Сміття». 

Для тих, хто не має змоги відвезти пакунок із одноразовим посудом на станцію, УБС мають послугу «УБС Кур’єр» . За викликом він забере щонайменше два 120-літрові пакети з чистими й сухими пакуваннями за 250 гривень кожен.  Їх можна не сортувати — команда УБС зробить це за вас. Для користувачів Uklon послуга коштуватиме на 50 гривень менше, адже Uklon пропонує безкоштовну доставку пакетів до станції сортування. Замовити доставку можна натиснувши кнопку «УБС Uklon» у телеграмі.

Більш екологічною доставку їжі може зробити саме заміна неліквідного пластику на ліквідний. Варто надавати перевагу фользі, пергаменту, паперу, стретч-плівці, картонним коробкам та ємностям із поліпропілену (PP). А от від паперових пакетів із пластиковими вставками, вакуумної плівки, контейнерів зі спіненого полістиролу та прозорих ємностей із маркуванням PET 1 і PS краще відмовитися.

Читайте також: «Україна Без Сміття» дає поради, як не примножувати відходи, замовляючи доставку їжі

Чим небезпечні кавові стаканчики?

На перший погляд, випити на вулиці ранкової кави з паперового стаканчика – безпечно та екологічно. Але це не так. 

Насправді всередині кожного такого стаканчика ховається поліетиленова плівка. По суті, замовляючи каву з собою, людина щоразу п’є її з поліетиленового пакета. Пластиковий або восковий шар дає змогу утримувати гарячу рідину всередині, але заважає переробляти паперові волокна. Через комбінованість структури стаканчики з-під кави не варто викидати в міські сортувальні контейнери з позначкою «папір».   

Кавові стаканчики, які приймають на станції УБС, відправляють на переробку на Зміївську паперову фабрику. Втім, якість матеріалу, з яких вони виготовлені, зазвичай низька. Немає гарантії, що плівка всередині стакану маркована як LDPE (4), тобто придатна для переробки. Натомість більш дешевий пластик має інші властивості, які можуть бути неприємними несподіванками у виробничому процесі. Тому відмова від одноразових стаканчиків на користь власного горнятка є найкращим вирішенням цієї проблеми. 

А як щодо упаковок від санітайзерів?

Навіть найбільш свідомі містяни та особливо бізнеси за час пандемії змушені були додати до списку покупок ще одну пластикову упаковку – від санітайзера. Слід пам’ятати, що пластик маркування PET приймуть лише на утилізацію, а з позначками LDPE, HDPE можна здати на переробку. Пляшки з іншим маркуванням слід відправляти на утилізацію. Тому перед купівлею дезинфекційного засобу важливо звернути увагу на тип його упаковки.

Пляшки зазначеного маркування «України Без Сміття» приймає на сортувальній станції, в контейнерах комунального підприємства «Київкомунсервіс» та пунктах  «Київміськвторресурсів» – одного з найстаріших підприємств з переробки вторинної сировини.

З усіх пляшечок попередньо варто дістати пульверизатори і дозатори. «Україна без сміття» окремо приймає їх на переробку, якою займається її партнер під Києвом Wakeup recycling. Пульверизатори та дозатори спочатку подрібнюють, а тоді з цієї маси створюють сировину для виготовлення нових предметів. 

Куди здати упаковку з поштових відправлень?

Обмеження мобільності у місті прямо пропорційно збільшенню попиту на поштові відправлення. Але кожна нова посилка – це не лише бажана річ, але і її упаковка. 

Картон, гофрокартон, поліетиленову плівку (прозору чи чорну всередині) чи плівку з повітряними бульбашками приймають переробку на сортувальній станції «Україна без сміття». Усе це також можна відправити туди кур’єром або службою доставки.  

Збір картону і поліетилену для переробки в 2019 році запустила «Нова пошта», встановивши бокси для вторсировини у відділеннях великих міст. Забираючи посилку, там можна залишити свою упаковку просто на столі – співробітники відправлять її на подальшу переробку. 

Упаковку від поштових відправлень приймають на переробку і в пунктах  «Київміськвторресурсів». Картон можна викинути в контейнер із позначкою «папір» від комунального підприємства «Київкомунсервіс». Макулатуру та плівку від фізичних осіб приймає також завод «Вторма», що у Броварах. 

Відходи пакувальної плівки сьогодні є одним з найбільш значущих компонентів забруднення навколишнього середовища пластиком​​. Попри енергоємні та технологічно складні процедури, цей матеріал досить просто повернути в виробничі цикли. Зручну для пакування нову плівку можна отримувати не з нафти, а з використаної плівки.  

Картон розкладається порівняно легко (кілька місяців). Утім, його переробка допомагає зберегти цінний природний ресурс – дерева. Для цього його спочатку сортують і пресують, а тоді замочують, дезінфікують та відбілюють. Усю цю масу збивають в піну, що перетворюється в пульпу, з якої виготовляють нові види паперу. 

Яка альтернатива одноразовому споживанню?

Щоб уникнути сміттєвого апокаліпсису вже через кілька десятиліть, людству слід відмовитися від зручної, але надзвичайно легковажної культури одноразового споживання на користь культури ресайклінгу (переробки) та апсайклінгу (перевикористання). 

До прикладу, в Україні щороку викидають близько 15 тисяч банерів на рік. Кожен із них розкладається на полігоні близько 500 років. 

Рекламний банер належить до матеріалів, який неможливо переробити. Він складається лише з двох компонентів – полівінілхлорид (ПВХ) та сітка. Але в рідкому стані ПВХ стає одним суцільним шматком із сіткою. Їх не можна розділити і перетворити на нову сировину. Банер можна лише утилізувати шляхом високотермічного спалювання, що на українських станціях без потужних фільтрів досить небезпечно. 

Щоб звернути увагу на проблему утилізації рекламних матеріалів в Україні, а також показати, як старі речі можуть отримувати нове життя замість дороги на смітник, онлайн-сервіс Uklon створив лімітовану колекцію апсайклінг сумок REBORD з ПВХ-банерів. 

Поки екологічного механізму утилізації банерів не вигадали, а зовнішня реклама залишається одним із популярних носіїв, апсайклинг видається єдиним розумним способом мати справу з відпрацьованим ПВХ-матеріалом.  

Назва проєкту REBORD співзвучне з англійському слову «reborn» – переродження. У даному разі – рекламних бордів. Розробкою ідеї та дизайном сумок займалося креативне агентство IAMIDEA. Кожна сумка матиме свій унікальний візерунок, оскільки шматочки рекламного зображення використовують у випадковому порядку. 

«Переробка старих рекламних полотен в функціональні речі REBORD – це одна з зелених ініціатив Uklon. Нас як компанію хвилюють екології. Проєктом REBORD ми хочемо закликати наших колег і партнерів слідувати нашому прикладу і задуматися про шкоду, яку їхня діяльність завдає довкіллю, а також знайти спосіб змінити ситуацію», – розповідає Вадим Іщенко, директор з маркетингу Uklon.

«Важливо створити не просто мерч для подарунків, про який одразу забувають. Ми хотіли, щоб річ була зручною, щоб виникало бажання носити її кожного дня. Завдяки дизайну сумки її зручно взяти на роботу, покласти туди ноутбук чи інші речі», – коментує директор зі стратегії IAMIDEA Арам Симонян.

В першому дропі буде лише 100 сумок, далі їх можна отримати за попереднім замовленням. Щоб оформити замовлення, потрібно залишити заявку на сайті і зробити благодійний внесок громадській організації «Україна Без Сміття» розміром від 600 гривень. Весь прибуток спрямують на створення нового культурного об’єкту «УБС» на ВДНГ, що популяризуватиме роздільний збір відходів.

Це буде мультифункціональний простір, що об’єднає станцію сортування, перший в Україні Музей переробки і споживання, open-air арт-простір й no plastic фермерський ринок.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23275 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button