Сквер київських інтелігентів на перетині вулиць Гончара і Великої Житомирської свого часу громадськість вберегла від забудови.
Нове покоління активістів силами громадського бюджету та благодійними коштами взялося за оновлення зеленої зони – замінили дитячий майданчик, спортзону, освітлення, поставили лави з сучасним дизайном тощо. Втім, деякі з цих дій викликали невдоволення в місцевих мешканців. «Хмарочос» спробував з’ясувати – чому.
Сквер, облаштований силою громади
Захистивши сквер від забудови, місцеві мешканці за власний кошт висаджували дерева і кущі, встановлювали дитячий майданчик, облагороджували територію, ініціювали появу скульптур птахів-інтелігентів – горобця, ворона, водомороза, сови, пояснює Марина Соловйова, голови ГО «Андріївсько-пейзажна ініціатива». Вклавши у зелений простір багато зусиль і часу, чимало активних мешканців сусідніх будинків почали відчувати свою відповідальність за нього.
Спочатку громада позитивно сприйняла зміни, які обіцяв проєкт громадського бюджету, тим більше, що автори проєкти охоче йшли на комунікацію. «Ми просили, щоб сквер залишився зелений, а дерева ніхто не чіпав», – зазначає Марина Соловйова.
Здавалося б, ця позиція цілком збігається з принципами громадської організації «Зміни», яка реалізувала проєкт у співпраці з компанією «ТИ» (AU).
«У нас була максимальна версія проєкту за чотири мільйони. Але в громадському бюджеті передбачено лише 1.6 мільйонів. Тому ми поставили собі завданням зробити необхідний мінімум – щоб у сквері не зменшилася кількість лав, смітників, не зникло жодного дерева. Крім того, ми одразу розуміли потребу шукати бенефіціарів», – пояснює Роман Литвин.
За його словами, команда намагалася створити ефект відсутності архітектора, максимально екологічно і делікатно втрутитися у вже наявне середовище, прибрати зайве та підкреслити природу.
Приміром, лаву з обпаленого дерева з написами «Усьому свій час» різними мовами подарував скверу Олександр Санченко. Депутат покрив усі витрати на створення об’єкта, а виготовленням зайнялася майстерня «ТИ» (AU). Для своїх виробів майстерня відбирає в лісі дуби, які всихають від недоотримання води та інших природних факторів. В кожної колоди є бірка, за якою можна відслідкувати її походження.
«Ми хотіли вписатися у вже наявну екосистему, спілкувалися з жителями, дізнавалися про їхній запит, – розповідає член команди ГО «Зміни» Олександр Барабошко. – З одного боку, в ході робіт ми орієнтувалися на відносно невелику суму громадського бюджету. З іншого боку, з самого початку розуміли можливість залучення стороннього ресурсу. У Києві вже є кілька випадків успішних краудфандингових кампаній на благоустрій міста. Згадаймо хоча б Самосад».
Місто зазвичай витрачає значно більші кошти на ремонт зелених зон. До прикладу, на реновацію скверу на Тверському тупику в бюджеті за 2021 рік передбачено 4,8 мільйона гривень.
Варто зазначити, що це не перший проєкт команди ГО «Зміни». Раніше вони оновили сквер на Рейтарській біля від знакової скульптури «Їжачка в тумані». Після реновації там з’явилися з сонячні панелі, сучасні лави, контейнери для сортування сміття, а також зручна бетонна стійка для всіх охочих попити кави саме в тому місці, де збираються в будні люди, що працюють неподалік.
Суперечка «давніх і нових»
За словами Романа Литвина, до початку робіт у сквері було погане освітлення, старе незручне мощення з дешевої бруківки з фаскою, вуличні меблі у поганому стані, старенький дитячий майданчик тощо. В ході реалізації проєкту там з’явилися сучасні лави-шезлонги від майстерні «ТИ», нові смітники, сучасний дитячий майданчик у природних кольорах та з мощенням із гравію, доріжки вистелили бруківкою без фаски (яка робить зручним пересування сквером з візочком чи на самокаті), встановили нові перекладини для занять спортом, замінили освітлення тощо.
На думку Олександра Барабошка, роль громадського бюджету – саме у візії новаторських проєктів і підходів, які згодом буде підхоплювати місто. Саме тому в парку з’явилися і нестандартні лави-шезлонги і дитячий майданчик європейського типу. До речі, половину бюджету останнього (50 із 90 тисяч гривень) оплатила компанія «ТИ» (AU). За словами Романа Литвина, це своєрідний жест популяризації майданчиків, зроблених із природних матеріалів і без кислотних кольорів.
Водночас, як пояснює Марина Соловйова, місцеві мешканці змінами незадоволені. Їм не подобається, що замість суцільного шару трави в сквері з’явилося багато доріжок із гравієм, а також зникли кущі, які захищали зелену зону від дорожнього шуму. Критикують новий дитячий майданчик – на їхню думку, гравій замість піску, який був там раніше, робить з’їзд із гірки небезпечним для дітей.
«Сквер став голий. Там не вистачає зелені. А молодь вважає, що простір має бути відкритим», – говорить мешканка. На початку травня місцева громада навіть самотужки закупила і висадила у сквері кущі.
У відповідь на критику автор проєкту наголошує, що в ході реалізації справді виникли деякі складнощі, але команда працює над їхнім усуненням.
«Я найбільший критик власних робіт, – говорить Роман Литвин. – Результатом трохи незадоволений, але це нормальний процес. До прикладу, генпідрядник не зовсім коректно поклав плитку. Але я вже подав свої зауваження авторського нагляду, і це виправлять. А зелень ми плануємо висадити найближчим часом».
А що скажуть інші містяни?
Кияни неоднозначно сприйняли зміни в громадському просторі – для когось разом зі старим дизайном зникла частину спогадів, для іншого простір став більш привітним і зручним.
На думку Андрія, який мешкає неподалік, головний плюс реконструкції – це лави, їх, головний мінус, що частину трави закатали в плитку чи насипні доріжки. Сподобався йому і новий дитячий майданчик, і дошка для пресу, проте спортивна перекладина і поручні, на його думку, за якістю не відрізняються від попередніх. «Ліхтарі теж більш стильні, а світять так само, як старі. Одне слово, все приблизно, як було, тільки інстаграмності більше, а зелені менше», – зазначає він.
Для Анастасії Сухової, нині менеджерки простору Kooperativ, яка три роки працювала в кафе «Косатка» неподалік, до ремонту сквер здавався трохи дивнуватим і дещо небезпечним місцем: «Там були неосвітлені місця і хащі, тому з дітьми я туди не ходила». А от після реконструкції простір зажив новим життям. «Висадили клумби, поміняли лави, поставили нові зручні качелі. На мою думку, зараз сквер виглядає справді по-європейськи», – зазначає Анастасія.
Син киянина Тараса, що живе поблизу скверу, виріс на майданчику в сквері інтелігентів. «Одного дня я гуляв і помітив, що зникли звичні мені кущі, пісочниця, гойдалка, гірка, – розповідає містянин. – у мене були змішані почуття. З одного боку, інвентар у сквері став більш схожим на те, що я бачив в Барселоні. З іншого боку, одним махом стерли шматок спогадів. Але після цього я зайшов на майданчик з сином, якому новий простір в дії однозначно сподобався. Треба, мабуть, ще трохи почекати, щоб остаточно сформувати своє враження».
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті