Кабмін схвалив скасування пільг на громадський транспорт. Чи хороша це ідея?
Монетизацію пільг запроваджували у Росії, Білорусі, Казахстані, а в Євросоюзі такої системи немає.
Монетизацію пільг запроваджували у Росії, Білорусі, Казахстані, а в Євросоюзі такої системи немає.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Дев’ятого червня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільг на проїзд у громадському транспорті й натомість запроваджує грошові компенсації для пільговиків.
Питання пільг самостійно вирішуватимуть органи місцевого самоврядування.
«В цілому, “монетизація пільг” – російський винахід, який в умовному “західному світі” не застосовується», – зауважує транспортний експерт Антон Гаген.
Про монетизацію пільг в Україні говорять не перший рік. Зокрема, подібний проєкт Кабмін вже схвалював у 2018 році. Тоді передбачалося, що місто повинно компенсувати пільговикам не менш як 30 поїздок на місяць.
«Ідея дуже погана. Просувають її з часів Гройсмана, якщо не раніше. Крім прізвищ та років – нічого не змінилося», – вважає фахівець із міської мобільності Дем’ян Данилюк, який вже коментував рішення уряду чотирирічної давнини.
Данилюк пропонує не «винаходити велосипед», а звернутися до досвіду, наприклад, сусідніх країн. Так, у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Латвії, Румунії, кількох країнах колишньої Югославії монетизації пільг немає. Натомість грошові компенсації запроваджували у Росії, Білорусі, Казахстані. При цьому більшість міст зрештою повернули безплатний проїзд.
«Порівняйте транспорт (і його роботу) у Польщі, Чехії, Німеччині, Швейцарії, Іспанії з транспортом у Росії, Вірменії, Казахстані. У перших — транспортна робота, у других – часткова монетизація. Де кращий транспорт?» – пропонує Данилюк.
Експерт припускає, що монетизація пільг фактично означатиме скасування безплатного проїзду, адже отримавши гроші на руки, пільговики не витрачатимуть їх на транспорт, бо в умовах бідності є нагальніші витрати, такі як продукти та ліки.
«Частину цієї суми людина витратить перш за все на найнеобхідніше: їжу та ліки, а залишки – на проїзд. При цьому транспорт, як був убитим, так і залишиться. Ще раз, задумайтесь: коли ваш дохід становить 1500 гривень на місяць, на що ви витратите додаткові 120-200 гривень? А на роботу ви вже не ходите. Напевно ж не на проїзд», – пояснює він.
Водночас грошові компенсації стануть додатковим тягарем для міст, а монетизація ніяк не покращить боту громадського транспорту.
На думку Данилюка, значно ефективніше було б перейти на цивілізовану систему транспортних відносин, яка працює у ЄС. Міська адміністрація як організатор перевезень проводить закупівлю (а не конкурс) транспортних послуг, оплачує перевізникам транспортну роботу та збирає оплату за проїзд.
Читайте також: 5 причин, чому підвищення цін на громадський транспорт – це погана ідея
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті