Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 26300 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Marjan Blan / Unsplash

Державний аудит виявив у Дніпрі 161 забруднювач і дійшов висновку, що екологічний стан басейну річки є «катастрофічним», повідомляє Рахункова палата.

Зокрема, дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, серед яких гербіцид атразин, фармацевтичних препаратів, речовин, які використовується у парфумерії, таких як синтетичний мускус, а також цинку міді, ртуті, кадмію, нікелю.

Аудитори звертають увагу на цвітіння Дніпра, яке є однією з основних причин масової загибелі риби. Коли Дніпро використовували як транспортну артерію, проводили днопоглиблювальні роботи. Без них річка міліє.

Загалом аудитори перевіряли, наскільки ефективно виконувалася державна програма з екологічного оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води, розрахована на 2013-2021 роки.

Так, протягом останніх чотирьох років на цю програму спрямували лише 4,2 мільйона гривень: на моніторинг і на інформаційні системи екологічного менеджменту.

При цьому використання басейну річки у 2017–2020 роках принесло до держбюджету понад 100 мільярдів гривень. На Дніпро припадає 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України.

Читайте також: Ми перевірили воду з-під крана в Києві. Чому її не варто пити?

«Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, виникне необхідність повного очищення води, що призведе до значних навантажень на державний бюджет. Витрати можуть бути у понад 2000 разів більші за передбачені видатки з бюджету на виконання заходів Програми за цим напрямом», – заявляють аудитори.

Загалом протягом 2013-2020 років за програмою:

  • побудували і реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% від запланованих обсягів;
  • збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% від планових обсягів;
  • збудували 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%;
  • створили системи чистішого виробництва тільки на трьох зі 162 підприємств – це становить лише 1,9% від запланованого.

Читайте також: Чисте повітря, питна вода, доглянуті водойми – чому всього цього в Києві немає і як це виправити?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button