Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Дарка Озерна
Ця рослина з’являється на занедбаних ділянках, біля будівництва, на закинутих здичавілих клумбах. Спершу здається, що «чорнобривці насіяла мати», але згодом стає ясно, що то амброзія. Неоковирна родичка полину, амброзія полинолиста утворює високоалергенний пилок мільярдами на рослину, і той пилок ширяє повітрям: його можна знайти і над морем, і на середині Дніпра, і на висоті купчастих хмар. Квітне амброзія зі середини липня і аж до морозів, залишаючи по собі мільйони дрібних насінин і змучених алергіків. Цього року амброзію збираються масово знищувати препаратом на основі бішофіту. Чи це вихід, як борються з амброзіє÷ю в інших країнах, і що можна вдіяти тут і зараз – читайте в колонці.
Звідки взялася ця халепа?
Амброзія полинолиста то вид-приблуда і рослина-загарбник, тобто інвазивний вид. Варто занести її насіння на нову територію, й амброзія там хутко розмножується. В Європу вона потрапила з Північної Америки, ймовірно, що з насінням соняшника. На наших теренах вона з’явилася в зловісному 1918 році.
Ambrosia artemesifolia
З полів вона поширилася вздовж доріг, якими возили зібране насіння чи перевозили техніку. Розносили насіння амброзії і повені. В міста вона могла потрапити з кормом для птахів, й поширювалася далі й далі зі сміттям, куди викидали скошені рослини. Найбільше амброзії на розораних ділянках, на розділових смугах між полями, і що більше соняшнику садять, то більше амброзії стає. А садять дедалі більше, бо Україна його експортує. Власне, в появі цього огидного бур’яна винуваті люди. Згідно зі звітом про поширення амброзії в Європейському регіоні, в Україні, а також Австрії, Сербії, Угорщині та Франції ситуація з амброзією «серйозна».
Як роблять культурні рослини? Хочуть води, добре дренованого грунту, бояться засолення, вмирають від гербіцидів. Аби вони дали добрий врожай, слід докласти зусиль. Самосів погане росте. Період квітнення короткий, дощі шкодять, потрібні запилювачі. Амброзія ж все робить навпаки. Вона грає не за правилами, тому-то вона і є інвазивним видом та бур’яном. Амброзія запилюється вітром, квітне з липня по жовтень, витримує посуху, засолені грунти, росте на узбіччях, з будівельного сміття, швидко набуває стійкості до гербіцидів (що не дивно за такого інтенсивного розмноження й перехресного запилення). Одна рослина утворює в середньому 30 тисяч насінин, які зберігають схожість до 40 років, лежачі в землі в очікуванні на свій час.
Поширенню амброзії сприяє також і глобальне потепління: там, де прохолодно і рано відчувається осінь, там вона не встигає розквітнути. Що гарячіше і посушливіше літо, то гірше хорошим рослинам, і добре амброзії. Ховайся в жито, як то кажуть, але і в житі уже теж повно амброзії.
Ще більше амброзії, нагадаю, в соняшнику, і це становить загрозу для врожайності. В містах амброзія же шкодить людям, і, у непрямий спосіб, іншим рослинам. Але про них згодом. Наразі поговорімо про вплив амброзії на здоров’я людей.
Поширення амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia) в Європейському регіону (дані за 1991–2010 роки)
В чому небезпека амброзії?
Пилок амброзії, якого в кожної рослини утворюється, як в небі зірочок, є потужним алергеном. Компанію йому складають кліщі, що живуть в пилу, та пилок райграсу (дешевої газонної трави). Навіть 20 пилкових зерен кубічний метр повітря ладні викликати напад алергії в чутливої людини – та зазвичай пилку на порядок більше.
Пилок амброзії, якщо часто з ним стикатися, може довести нашу імунну систему до ручки, і вона буде на нього кидатися. Це називається сенситизація. Розвивається алергія на пилок, і означає, що імунна система реагує на нього неадекватно, і своїми діями псує стан людини. Зокрема, пилок амброзії може провокувати алергійну астму чи викликати екзему (атопічний дерматит).
Алергія то значно більше за сльози з нежитю – це комплексний збій аж до мозку. Алергії на пилок змінюють налаштування імунної системи – вона постійно перебуває в режимі запалення та гіперчутливості. Імунна система та нервова система між собою спілкуються за допомогою речовин, що поширюються кров’ю. Тобто коли імунна система тригериться через пилок, мозок прямує до тривожно-депресивного стану, так само, як і в разі атеросклерозу чи ревматоїдного артриту. Якщо в двох словах – амброзія надто добре провокує алергію, що тягне за собою загрозливу для життя алергійну астму, дерматит, що погіршує якість життя, а також депресію, яка відчиняє браму для соматичних хвороб та змін способу життя на гірше. Люди, з алергією на пилок та алергічною астмою, більш схильні до самогубств, аніж люди без цих хвороб.
Амброзія квітне щонайменше чотири місяці, і весь цей час ми вдихаємо її чисельний пилок. Амброзія запилюється вітром, а отже їй потрібно утворювати дуже багато леткого пилку. Одна рослина дає до трильйона пилкових зерен, і понад 60 тисяч насінин. Поширюється пилок на 60-200 кілометрів, а інколи й на 1000. Тобто одна рослина дорівнює багато проблем і нині, і в майбутньому, і діє глобально – над Латвією та Естонією повітрям ширяє пилок з українських полів, що прийшов з повітряними масами.
Коли хворіють люди, це не просто їхня справа. Це державний бюджет недоотримує податки, та/або витрачає їх на боротьбу з алергіями. Щороку в ЄС витрачають понад 7.4 мільярди євро на лікування алергії на амброзію. Потерпає понад 13 мільйонів людей. Відомо, що в Угорщині, де інвазія амброзії така ж висока, як і в нас, половина людей чутлива до амброзії. Щодо України, то даних бракує, проте українські алергіки мусять лікуватися власним коштом, або страждати пів літа й пів осені через амброзію.
Як хочуть боротися з амброзією в Україні?
В той час, як європейські науковці та хіміки прагнуть знайти оптимальний спосіб знищення амброзії, та радять її висапувати, накривати агроволокном та запускати природних шкідників, українські фахівці заявляють про знищення амброзії бішофітом, тобто хлоридом магнію і його концентрованими розчинами. Наведу цитати:
«Замість того, щоб косити бур’яни, або обробляти гербіцидами, як роблять фермери, у ряди населених пунктів Коломацької ОТГ використали мінерал, який добувають на Полтавщині – бішофіт, що являє собою природну сіль. Амброзія засихає – при цьому мінерал не наносить шкоди довкіллю на відміну від гербіцидів, які, до речі, заборонено використовувати в населених пунктах. Очікується отримати ефект від обробки бішофітом на 3-4 роки, адже блокується коренева система амброзії, і вона гине. <…> Автори винаходу стверджують, що бішофіт стерилізує пилок амброзії. Він перестає виділяти токсини і після обробки вже не становить небезпеки для алергиків».
Я не зрозуміла, як же ж діє бішофіт: пригнічує ріст коріння, чи впливає на пилок, і як можна той пилок «стерилізувати, аби не виділяв токсини»?.. Адже пилок то готова до проростання на маточці квітки чоловіча рослинка – чоловічий гаметофіт, якщо точно. Пилок яким вилетів з пиляків батьківської рослини, таким і літає, поки не зупиниться на приймочці і не проросте і не запліднить – даруйте за урок ботаніки – жіночий гаметофіт. «Токсини» пилок не виділяє, але на те, з чого зроблена його оболонка імунна система сенситизованих людей реагуватиме бурхливо. Алергени пилку як були, так на ньому і залишаються, і він не втрачає своєї фертильності, тобто здатності до запилення. Та навіть як і втрачав би, в повітрі достатньо пилку для запилення і утворення насіння на наступний рік. Здається, щось не сходиться.
Хлорид магнію, він же бішофіт, то справді річ для рослин шкідлива – власне, як і всі хлориди. В 2015 році француз угорського походження запатентував спосіб боротьби з амброзією сольовими розчинами, проте google не видає згадок про застосування цього методу на практиці, так само, як і офіційні документи, присвячені боротьбі з амброзією.
Ще задовго до «відкриття» українськими вченими протиамброзійних властивостей бішофіту, його застосовували в північних широтах для боротьби з ожеледицею, так само, як і хлорид натрію (кухарську сіль). В системі Prozorro ми бачимо зимові закупівлі бішофіту театрами, наприклад. Всі хлориди погано впливають на всі рослини, не лише амброзію. Хлориди накопичуються в листі чи стеблі, і воно засихає. Бачили липи зі брунатним листям уже в липні, та мертвими гілками на верхівці? Це наслідок засолення грунту хлоридами, якими посипали сніг. А тепер й хочуть поливати амброзію.
Отже, є підстави вважати, що бішофіт, як і всі сольові розчини, буде шкодити бур’янові – але й іншим рослинам і грунтам теж. Можливо навіть, що амброзія після такої наруги відросте (але це слід перевірити експериментально).
Як з нею борються в інших країнах?
Складно борються: шукають оптимальні гербіциди, залучають природних шкідників, думаю, коли косити ту амброзію, аби гірше не зробити, і навіть висмикують руками. Ось що нам кажуть настанови Міжнародного товариства амброзії:
- Висмикувати з коренем, поки маленька і не розквітла. Це пріоритетний спосіб.
- Косити й косити, але тільки до квітнення. Коли уже є насіння, тоді косіння сприятиме поширенню амброзії.
- Косити восени і обробляти гербіцидом.
- Сапати на стадії двох-чотирьох листів (застосовують в просапних культурах, як-от соя, соняшник),
- Глибоко перекопувати.
- Застосовувати гербіциди і робити звірку з реальністю, чи діють. Бо може бути стійкість.
- Вирощувати інші рослини, що не дадуть амброзії прорастати: багаторічні, грунтопокривні притаманні цій місцевості види рослин.
- Мульчувати ділянки, щоб насінню амброзії було темно.
- Запустити природного шкідника амброзії – Orphaella communa.
- Рано пересапати ділянку, і восени обробити гербіцидом флорасуламом.
Підсумуймо. Що полюбляє амброзія? Коли світло, сухо і спекотно.
Коли їй раз за сезон скосили верхівку та активували численні бічні бруньки
Коли земля засолена і решта рослин рости не може, або просто пустирі та недоглянуті ділянки, де ніщо її не затіняє. Коли все поверхнево перекопано, потоптано, подовабно машинами і її насіння вийшло на поверхню.
Свіжий грунт і компост –джерело нового насіння. Власне, амброзія любить умови українського мегаполісу.
Що не полюбляє амброзія? Доглянути посадження з багаторічниками й тінь від рослин поруч. Часте косіння з обробкою гербіцидом. Коли її висмикують з коренем (ніхто не любить). Коли її накривають агроволокном чи мульчею, та комаху Orphaella communa. Амброзія не любить, коли за зеленими насадженнями доглядають і застосовують мізки.
Що можна вдіяти тут і зараз?
Бачите амброзію? Нахиліться, захопіть стебло рукою біля землі, та висмикніть! Саме виривання амброзії з коренем є дієвим способом боротьби з нею в міському середовищі, коли вона росте з-поміж хороших рослин.
Під гештегом #рвемоамброзію закликаємо постити свої трофеї у війні з бур’яном! Якщо кожен і кожна вирве бодай 10 рослин, які трапляться на прогулянці з собакою чи дорогою додому, бур’яна стане менше, а якщо повторювати так щодня, можна знищити амброзію без шкоди для екосистеми і людського здоров’я. Початок цвітіння вже зовсім скоро.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
