Рада ухвалила закон про «гіг-працівників». Чому його критикують юристи й айтішники?

Фото: Kelly Sikkema / Unsplash

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт 4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки й, зокрема, про запровадження Дія City, повідомляє Громадське.

Дія City – це віртуальна вільна економічна зона для працівників IT-галузі зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Мінцифри рекламує Дія City як «цифрову бізнес-країну, в якій не існує меж для інвестицій».

У фінальному варіанті документу держава гарантуватиме ІТ-індустрії незмінність умов Дія City протягом 25 років. У законопроєкті також передбачили норму про неприпустимість прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента системи.

Водночас опитування серед самих представників IT-сфери показало, що 79% виступають проти його впровадження, а підтримують – лише 9%. Більшість айтішників зазначили, що не довіряють Мінцифрі та державі. Половина опитаних заявили, що не підтримають Дія City за жодних умов.

Відповіді на запитання «Чому ви не підтримуєте Дія City», dou.ua

На сайті Офісу президента набрала необхідні 25 тисяч голосів петиція з закликом зупинити Дія City, а ФОПи виходили на акції протесту проти платформи. Останній такий протест відбувся 15 липня, у день ухвалення законопроєкту.

Законопроєкт також розкритикували юристи ГО «Трудові ініціативи». Вони звертають увагу на те, що в українське правове поле вводяться терміни «гіг-працівник», «гіг-контракт» і «гіги» (завдання). У той час, як компанії-платформи самі уникають цих термінів, – адже гіг-економіка стала синонімом експлуататорської моделі ринку праці, – називаючи таких працівників «вільними агентами», українські законодавці навпаки вирішили закріпити цей феномен на нормативному рівні.

«Цивілізований світ рухається шляхом вирішення проблеми гіг-економіки через спроби надати гіг-працівникам повноцінного статусу працівників у класичному розумінні цього слова. Втім, український парламент всупереч найкращим міжнародним практикам вважає за потрібне виокремити окрему категорію “гіг-працівники”», – заявляють юристи.

При цьому в Мінцифри вважають, що «гіг-контракти» поєднують у собі «гнучкість фрілансу та соціальні гарантії».

Однак юристи заявляють, що левову частку домовленостей між роботодавцем та гіг-працівником буде врегульовано лише в рамках домовленостей сторін, що має істотні ризики дисбалансу в трудових відносинах, адже роботодавець зазвичай є більш сильною та вправненою стороною.

Також звертають увагу на те, що проєкт містить:

• ризики безконтрольного встановлення короткострокових трудових відносин;
• можливість одностороннього припинення роботодавцем гіг-контракту без жодних обґрунтувань із повідомленням гіг-працівника за 30 днів;
• дискримінаційні норми до осіб, що працюють короткий проміжок часу;
• потенційний ризик стеження за працівником «за допомогою засобів моніторингу використання гіг-працівником інформаційно-телекомунікаційних систем та обладнання резидента Дія Сіті, засобів відеоспостереження та інших засобів, передбачених у гіг-контракті»;
• зміни до трудового кодексу, що фактично дозволяють неофіційне працевлаштування.

Законопроєкт також не містить поняття «зарплата» й натомість оперує категорією «винагорода», якою може бути й одна гривня.